Відбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбути, -буду, -деш, гл. 1) Отбывать, отбыть, исполнять, исполнить (повинность), отрабатывать, отработать. Проханий кусок горло дере, бо тяжко його відбути. Як заробив, так і відбудеш.
Відцвісти, -ся. Cм. відцвітати, -ся.
Віткіль нар. = відки. Здоров, брат! а віткіль ти?
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря.
Недопанок, -нка, м. Разыгрывающій барина.
Обопільність, -ности, ж. Взаимность.
Осліджувати, -джую, -єш, сов. в. осліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Выслѣживать, выслѣдить. Ми ослідили лисицю да й ходили все слідом за нею.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок.
Посклити, -клю, -лиш, гл. Вставить стекла (во множествѣ).
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
