Виштурити, -рю, -риш, гл. = виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Гульня́, -ні, ж. 1) Гуляніе, развлеченіе, забава. Ні гульня, ні робота. Без його і гульня не гульня. 2) Кутежъ.
Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило.
Мо́мот, -та, м. 1) Заика. 2) Бормотунъ.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Повозка, -ки, ж. Телѣга. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле.
Понадходити, -димо, -дите, гл. Подойти, приблизиться (во множествѣ).
Попорипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть. Попорипай мені дверима.
Скиглити, -глю, -лиш, гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Не скигли, бо ти всіх побудиш.
Утопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Утонуть, потонуть. Від диму закоптилася, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся.
2) Утопиться. Чорні брови маю, да й не оженюся, хиба піду до річеньки, з жалю утоплюся.
