Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обопільно

Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно. МВ. ІІ. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОПІЛЬНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОПІЛЬНО"
Бердечко, -ка, с. Ум. отъ бердо.
Заві́шати, -ся. Cм. завішувати, -ся.
Замача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала. Гол. І. 64.
Келішок, -шка, м. Рюмка. Св. Л. 58.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе. Желех.
Надра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. = надерти.
Незичливий, -а, -е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю. Г. Барв. 377.
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала. Сим. 230.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Підлизуха, -хи, ж. Подлаживающаяся, заискивающая расположенія. Зміев. у. Панська підлизуха. Ном. № 13570.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОПІЛЬНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.