Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оборожень

Оборожень, -жня, м. = Оборожина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОЖЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОЖЕНЬ"
Авдо́тька, -ки, ж. Видъ рыбы: gobius barbatula. Шейк.
Вісьмака, -ки, ж. Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 469.
Дере́зка, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Каломутний, -а, -е. = каламутний. Каломутна річка. К. Досв.
Ляпота́, -ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти. Мнж. 174.
Обсіпати Cм. обсіпувати.
Підсобити Cм. підсобляти.
Повдовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Товаришка, -ки, ж. Товарка. Мнж. 139.
Футрувати, -рую, -єш, гл. Кормить? Чистить? Іди футруй (коні), бо зараз їдемо! — Фірман пішов, нафутрував, та й пішли упрігли коні. Гн. II. 244. Cм. хутрувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРОЖЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.