Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оборіг

Оборіг, -рога, м. Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Гол. Од. 35. Шух. I. 108. Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. Гол. II. 418. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. Ном. № 10130. ходити оборога. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же Cм. вежа, дзвіниця. МУЕ. III. 44. Ум. оборожок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРІГ"
Життєпи́сний, -а, -е. Біографическій. Желех.
Ле́жаний, -а, -е. Достающійся безъ труда. У нас грошей лежаних нема. Грин. І. 244. Попові а котові лежаний хліб. Ном. № 8071.
Ме́рзти, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ном. № 5911. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді. Чуб.
Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди. Шух. І. 285.
Нероззнака, -ки, об. Несвѣдущій человѣкъ, незнающій. Звісно, ми люде нероззнаки, не знаєм як; то й пішли до волосного писаря порадитися, що нам робити. Верхнеднѣпр. у.
Порозмножувати, -жую, -єш, гл. Размножить (во множествѣ).
Причапати, -паю, -єш, гл. Приплестись. Причапали старі баби, охаючи. МВ. (О. 1862. І. 81).
Цеберка, -ки, ж. Желѣзное ведро.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Шолуминня, -ня, с. Стебли кукурузы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.