Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Двійля́чий, -а, -е = Двійловий.
Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ.
Межа́, -жі, ж. Межа, граница, предѣлъ. На полю пшениченька через межу похиляється. Хто росміряв по всій землі гряниці, натягував верівку на тіх межах? Ум. межка.
Несподіванка, -ки, ж. Неожиданность; сюрпризъ.
Пшеничисько, -ка, с. = пшеничище.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти.
Смутість, -тости, ж. Унылость, грустное расположеніе. Більше смутости, як радости.
Сорочий, -а, -е. 1) Сорочій. 2) Раст.: а) — чі ягоди. Blitum virgatum. б) — ча лапка. Trifolium montanum L. в) — чі лапки. Primula veris. 3) Сороче, также: сороча лапка. Мѣтка на ухѣ животнаго: разрѣзъ въ видѣ трехъ пальцевъ птичьей лапки.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину.
