Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірьовка

Вірьовка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. Ум. вірьовочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРЬОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРЬОВКА"
Визнати, -ся. Cм. визнавати, -ся.
Дорі́кливий, -а, -е. Укоризненный.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Зая́сля, -ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?» Рудч. Ск. II. 174.
Знижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. знизитися, -жуся, -вишся, гл. 1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то єсь ся знижала. Гол. І. 336. 2) Унижаться, унизиться.
Метикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, соображать.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
Паленина, -ни, ж. Выжженное мѣсто.
Підплисти, -пливу, -ве́ш, гл. = підпливти.
Чірхатися, -хаюся, -єшся, гл. = чухатися. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРЬОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.