Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірьовка

Вірьовка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. Ум. вірьовочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРЬОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРЬОВКА"
Ворочати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Возвратиться. Ворочай, зятеньку, хоч не хутко. Мет. 99. 2) Возвращать. Доганяйте, ворочайте літа молодії. Н. п.
Гнівник, -ка, м. Въ выраженіи: він мій гнівник. Онъ со мной въ ссорѣ. Желех.
Годуватися, -дуюся, -єшся, гл. Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. К. Іов. 9. 2) Кушать, ѣсть. Употребляется преимущественно въ выраженіи, которымъ припрашиваютъ гостей: годуйтеся, люде добрі! Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі. Котл. Ен. V. 14. Не турбуйтесь, люде добрі, годуйтесь на здоров'я. К. Оп. 138.
Докомпоно́вувати, -вую, -єш, сов. в. докомповува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить сочиненіе, произведете. Я докомпоновував «Чорну Раду.» К. XII. 10.
Допомина́ти, -на́ю, -єш, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає. Ном.
Зажи́ваний, -а, -е. Бывшій въ употребленія.
Карлюжа, -жі, ж. Маленькій уродъ.
Парчевий, -а, -е. Парчевой. Столи ж мої тісовії, скатерті парчевії. Мет. 51.
Пиріюватий, -а, -е. = періюватий. Пиріювате поле.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Борз. у. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Волч. у. Кінська сеч. Мнж. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРЬОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.