Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірьовка

Вірьовка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. Ум. вірьовочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРЬОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРЬОВКА"
Виродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Выродиться. 2) Истощиться (о землѣ).
Вірмен, -на, м. Армянинъ.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Гайдамакувати, -ку́ю, -єш, гл. Гайдамачествовать, быть гайдамакою. Аф. 353.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Опростати, -таю, -єш, гл. Освободить, избавить. Опростав мене батько від панської ласки.
Піврік, -ро́ку, м. Полугодье. Гн. II. 253. За півроку чинш. О. 1862. IV. 105.
Ремство, -ва, с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх! Щог. Сл. 35.
Хомля, -лі, ж. = хомівка. Гол. Од. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРЬОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.