Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірьовка

Вірьовка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. Ум. вірьовочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРЬОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРЬОВКА"
Бездольність, -ности, ж. = безділля 4. Желех.
Бетлих, -ха, м. Мусоръ, крупный соръ? Мале сміття я і сам винесу, а цього бетлиха хиба возом вивезти. Могил. Подол.
Гайтусь, — ходити Дѣтск. Испражняться. На чорнім хліб ся родить, а на біле гайтусь ходять. Ном. № 12206.
Дими́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Дымиться.
Піклування, -ня, с. Заботливость. Піклування про нашого отамана і пана. К. МХ. 38.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл. 1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). 2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Шух. І. 165. Ум. роскрутець. Шух. 1. 214.
Учуватися, -вається, сов. в. учутися, -сться, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міри, та каже; «аршин!» Рудч. Ск. І. 4. То мабуть, діду, так мені вчувається. Рудч. Ск. IІ. 43.
Хлібівча, -чати, с. Родъ маленькой квашни. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРЬОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.