Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вір'ян

Вір'ян, -на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора. О. 1861. XI. Свид. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР'ЯН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР'ЯН"
Бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Косий, -а, -е. 1) Косой. Постіл косіш, а я босий. Чуб. 2) О столѣ: треугольный. По під стінами стояло 12 стільців, в кутках, косі столики. Левиц. І. 133. 3) = космина. КС. 1898. VII. 45.
Кривоніс, -носа, м. Съ кривымъ носомъ. Хоч кривоніс, аби Бог приніс. Чуб. І. 245.
Начервонити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Рупати, -плю, -пиш, гл. Быть желательнымъ, интересовать. Що кому рупить, той про те і лупить. Ном. № 9752. Уже мені після корчію оцей тютюн зовсім не рупить. Оце задінеш де небудь люльку, та цілий день і не згадаєш про неї, бо не заманеться. Черном. Щоб материзна вернулась — от мене що ру нило. Г. Барв. 475. Його господарство ще не рупить. Лубен. у. Тепер додому не потішалося: не рупить мені домівка. Г. Барв. 337.
Смутність, -ности, ж. = смуток. Видів вашу смутність і хотів порадити вам. Гн. II. 54.
Угріва, -ви, ж. = угрівок.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІР'ЯН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.