Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вір'я

Вір'я, -р'я, с. 1) соб. Жерди. 2) Изгородь изъ жердей. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР'Я"
Відмазати Cм. відмазувати.
Даре́мно Cм. Даремне.
Завзя́тий, -а, -е. Стойкій въ преслѣдованіи своей цѣли, упорный, неуступчивый; ожесточенный, неукротимый, злобный. Завзяте як перець, покіль не вийде на герець. Наш отаман Гамалія, отаман завзятий. Шевч. 60.
Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Котл. Ен. III. 20. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3338. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Ном. 182. Лізь у воду! Чуб. І. 142. 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. Ном. № 2110. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Ном. № 2790. Лізе сліпицею. Ном. № 2759.в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Ном. № 2757. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. Лис. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. О. 1862. IX. 115. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе. Ном. № 12035.
Передряпати, -паю, -єш, гл. Перецарапать.
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Г. Барв. 79. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... Г. Барв. 510. 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. Гн. І. 81. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. І. 46. Не жаль їй кусок города поступити. Г. Барв. 308. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Г. Барв. 276. Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. КС. 1884. І. 49. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. АД. II. 22. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Канев. у. Своє поступи, а чужого не займай. Г. Барв. 430.
Розсучий, -а, -е. Болѣе чѣмъ сучий. От розсучого сина! (брань). Рудч. Ск. II. 76.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный. К. ПС. 109.
Спахувати, -хую, -єш, сов. в. спахнути, -хну, -неш, гл. 1) Вспыхивать, вспыхнуть. Іскра до покутя спахнула (гості будуть). Ном. № 11797. 2) Вспыхивать, вспыхнуть (о румянцѣ), густо покраснѣть. Рум'янець густий спахував на личку. МВ. ІІ. 94.
Уґоґати, -ґаю, -єш, гл. Плохо сдѣлать. Ну, вже ж і вґоґала! Напекла, бодай ти катівських рук не втекла. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.