Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Горга́ч, -ча́, м. Родъ съѣдобнаго гриба.
Зогнити, -нию́, -ниєш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Хусточка зотліла. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши.
Кришанець, -нця́, м. Родъ пряника. Солодкі кришанці медові.
Попукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (во множествѣ). Варити, покіль ячмінь попукається.
Рутка, -ки, ж.
1) Ум. отъ рута.
2) — польова. Раст. = рута пташина.
Удовувати, -вую, -єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї.
Уплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. уплутатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Впутываться, впутаться. Нехай же вплутаються в сіла.
2) Приставать, пристать, привязаться. Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі.
