Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі.
2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Відсотувати, -тую, -єш, сов. в. відсотати, -таю, -єш, гл. Разматывать, размотать (нитки).
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Гуп його кулаком у спину!
Доте́пно нар. Способно, искусно.
Нелюдяність, -ности, ж. = нелюдськість.
Подругувати, -гую, -єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Я з Пріською давно вже не подругую.
Послушки, -шок, ж. мн. Слушаніе. Ой у лузі, лузі, говорили гуси, а я молоденька слухала раненько, — за тия послушки била мене мати.
Продимлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. продимитися, -млю́ся, -мишся, гл. Прокапчиваться, прокоптиться.
Риболов, -ва, м.
1) = рибалка 1. Наїхали риболови та риби ловити.
2) = рибалка 2.
Уконтентовувати, -вую, -єш, сов. в. уконтентувати, -тую, -єш, гл.
1) Удовлетворять, удовлетворить. Нехай же так буде, як швець каже: перемалюю, щоб і його вконтентувати.
2) Угощать, угостить. Добрих послав тобі Господь гостей, та чим то їх уконтентуєш?
