Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волинка

Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть. АД. І. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИНКА"
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Близький, -а, -е.1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. ІІІ. 531., Ум. близенький, близесенький.
Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Липов. у. Ум. брилка, брилочка.
До́нчик, -ка, до́нчичок, -чка, м. Ум. отъ доне́ць.
Драпі́ка, -ки, об. = дряпіка. О. 1861. XI. 28.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Ном. № 29. Знаю тебе, хто єси. Єв. Мр. І. 24. Десь ви не знаєте любощів ізроду. Мет. 93. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. Мет. 234. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Чуб. III. 112. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. Лавр. 115. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. Левиц. І. 2. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. О. 1862. VI. 96. Не знать, де ділось. ЗОЮР. II. 34. Чоловік не знать куди і подавсь. Стор. МПр. 59. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Г. Барв. 195. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? МВ. (О. 1862. III. 63). Бідкається не знать чим. Ном. № 13685. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками. Федьк. Пов.
Нагриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть. Желех.
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
Шквара, -ри, ж. 1) Зной. Cм. сквар. 2) = шкварка? Приїздить чорт, а він і давай проситись: «Одпусти, каже, мене (з пекла), а за службу дай мені мішок тії шквари, що у казанах (де грішники) шквариться». Мнж. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.