Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волеваха

Волеваха, -хи, м. Родъ цапли. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЕВАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЕВАХА"
Бости, боду, -деш, гл. Бодать. Угор. Бик боде. Вх. Лем. 394.
Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
Задовжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = завиноватитися. Ой ходи сюда, дівко молода, викупи мене, задовжався я. Лавр. 46.
Лиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Любезничать, ухаживать. І лицявся то з тією, то з другою любо. Шевч. 473.
Плідливий, -а, -е. Плодовитый. Жиди плідливі. Могил. у.
Полов'яник, -ка, м. = половня.
Помолодки м. Бѣлыя облачка на небѣ. Вх. Зн. 52.
Понаглятися, -ля́юся, -єшся, гл. Торопиться, спѣшить. Гол. II. 714.
Сподень, -дня, м. Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. Вас. 179.  
Степовничий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ степными и полевыми угодьями и работами. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЕВАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.