Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волик

Волик, -ка, м. 1) Ум. отъ віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови. Ном. № 801. 2) Жукъ-носорогъ, Oryctes. Мнж. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИК"
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Чуб. V. 408. Та як затрубить та в роговцю. Чуб. III. 291. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. Ном. № 7345. За козаком всі звіри затрубили. Гол. І. 105.
Коморити, -рю, -риш и коморува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Жить на квартирѣ. Желех. Він коморит у мене. Вх. Зн. 27.
Нявкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Кричать (о совѣ).
Рамат, -ту, м. Тряпка, стиралка. Шух. І. 96.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Спустити, -ся. Cм. спускати, -ся.
Туркут Cм. туркот.
Широкопросторий, -а, -е. Обширный. Ось море в тебе широкопросторе, там безлич гаду, безлич риботвору. К. ПС. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.