Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волик

Волик, -ка, м. 1) Ум. отъ віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови. Ном. № 801. 2) Жукъ-носорогъ, Oryctes. Мнж. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИК"
Бляхарня, -ні, ж. Жестяной заводъ.
Драгу́н, -на, м. Драгунъ. Чому рано не була? — Боялася драгуна. Чуб. ІІІ. 102.
Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Короговка, -ки, ж. Ум. отъ корогва.
Пекарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься хлѣбопеченіемъ.
Позростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ).
Покіс, -ко́су, м. Покосъ. Косарики косять, а вдівочка похожає, дрібними сльозами покоси поливає. Мет. 315.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Тулитися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Стор. МПр. 82. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Гліб. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій. К. ХП. 73.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.