Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волик

Волик, -ка, м. 1) Ум. отъ віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови. Ном. № 801. 2) Жукъ-носорогъ, Oryctes. Мнж. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИК"
Безлюдень, -дня, м. = безлюдько.
Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Черк. у. Дорога забитна... снігу валява. О. 1861. V. 71.
Зізволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зізволити, -лю, -лиш, гл. = зволяти, зволити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481.
Їднаковий, -а, -е. = однаковий. Ном. № 643.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое. Желех.
Настроїти, -ся. Cм. настроювати, -ся.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Грин. І. 43. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались. Драг. 131.
Туди нар. Туда. І сюди гаряче, і туди боляче. Посл. а я й не туди то! А мнѣ и невдомекъ.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима. Єв. Л. XXIV. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.