Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтік

Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТІК"
Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.
Вдовин, -на, -не. = удовин.
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане. Ном. № 10571.
Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Відтаганювати, -нюю, -єш, сов. в. відтаганити, -ню, -ниш, гл. Снимать, снять съ тренога котелокъ съ варящейся пищей. Чи вже кашу відтаганювати?
Гилля, -лі, ж. = гілля. Шукай собі або глибокої води, або високої гіллі. Ном. № 3652.
Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава. Мнж. 181.
Підгороддя, -дя, с. = підгородня.
Підпілля, -ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Ростріснутися, -нуся, -нешся, гл. Растреснуться, расколоться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.