Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтік

Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТІК"
Варакоба, -би, ж. Смута, мятежъ. Угор. Cм. ворохібня.
Догарю́катися, -каюся, -єшся, гл. Добиться чего частымъ напоминаніемь.
Злобствувати, -вую, -єш, гл. = злобувати. Злобствує на мене. Черк. у.  
Кайданки, -нок, мн. Ручныя цѣпи. Ой злапали (вдовиного сина), назад руки зв'язали, ще в кайданки оковали. Гол.
Москалів, -ле́ва, -ве 1) Принадлежащій великороссу. 2) Принадлежащій солдату.
Обзеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый.
Пагорок, -рку, м. Пригорокъ. Стоїть панна на пагурку в червонім каптурку. Ном. № 163, стр. 295.
Первотворний, -а, -е. Оригинальный. Желех.
Перегуснути, -ну, -неш, гл. Слишкомъ загустѣть.
Плашкуватий, -а, -е. О дровахъ: изъ широкихъ полѣнъ, плахъ. Дріва шишкуваті. Вх. Зн. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.