Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтік

Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТІК"
Бульбуки мн. Родъ растенія. Вх. Уг. 4. Ум. бульбучки.
Воротило, -ла, с. 1) = навій. Вх. Уг. 247. МУЕ. ІІІ. 24. Шух. І. 255. 2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу. 3) Часть токарні (Cм.). Шух. І. 305. 4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ. Волч. у.
Гамкання, -ня, с. 1) Дѣтск.: ѣда. 2) Чавканіе.
Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю! Ном. № 6645.
Ди́мковий, -а, -е. Сдѣланный изъ димки.
Доброхі́тний, -а, -е. Добровольный.
Запанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86.
Любля́ нар. Нравиться, угодно. Щоб ти мене на шиї возив, та скрізь, де мені любля. МВ. (КС. 1902. X. 151). Ну, хто куди любля! Усюди є об віщо погріти руки! І от — одна купа сюди, а друга туди... К. ЧР. 353.
Поввозити, -жу, -зиш, гл. Ввезти (многихъ, многое).
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.