Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтік

Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТІК"
Безпечити, -чу, -чиш, гл. Обезпечивать. гарантировать.
Вішатися, -шаюся, -єшся, гл. Вѣшаться. З тої досади узяв мотузок і пішов вішатися.
Голод, -ду, м. 1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Ном. № 11921. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Опухну з голоду. Рудч. Ск. I. 2. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Чуб. V. 886. Ми мусіли бідувати голодом терпіти. Гол. II. 465. 2) Раст. Rumex Acetosa L. Вх. Уг. 233.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула. Млр. л. сб. 229.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Мо́зок, -зку, м. = мізок.
Обертас, -су, м. 1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас. Г. Барв. 325. 2) Танецъ въ родѣ вальса. Подольск. г.
Просторонь, -ні, ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне. К. Іов. 80.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275.. Cм. черенню́.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.