Джеркота́ти, -кочу́, -чеш, джеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених.
За́пічок, -чка, м. Мѣсто на печи (гдѣ лежать). Сидить собі баба на запічку. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити.
Йой! меж. Ой! ай! Водиці, люде, хоть дробину — водиці — йой — мій Боже, тну!
Ні нар. 1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? Ні з ким мені розмовляти до білого світа. Ні на кого жалкувати. 2) Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. ні в сих, ні в тих. Въ недоумѣніи, въ нерѣшимости, растерявшись. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих і репетує на своїх. ні сіло, ні впало. Безъ всякаго повода, совершенно неожиданно. Одного разу сей дурень їй каже так — ні сіло, ні впало: добродійко, чи ви б мене не одружили? То було ніколи й не загляне в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею, .... а це колись одного дня, ні сіло, ні впало, Параска рип нашими сінешними дверима. ні сюди, ні туди. Для обозначенія неловкаго или затруднительнаго положенія. тепер мені так, що ні сюди, ні туди. Я теперь въ крайне неловкомъ (затруднительномъ, безвыходномъ) положеніи. Наїхали гості, вона (пані) й покликала якогось там Микиту, що рубав там дрова... і звеліла розносити чаї... Раз по раз смик та смик за поли: — «Сюди, Микито! Туди, Микито!»... Пані якось не потрапила за полу, та за очкур і смикнула, а він, гаспидів, та був зашморгом... Зоставсь Микита з чаями посеред хати, мов кінь спутаний, та повернувшись до панії: «Сюди, Микито! Туди, Микито! Оттепер вже ні сюди Микиті, ні туди!». 3) ні на віщо и ні на що. Ни къ чему. Оддасте мені те, що вам у дворі ні на віщо не потрібне. ні на що звівся. а) Разорился, обѣднѣлъ, прожился. б) Обезсилѣлъ, исхудалъ отъ болѣзни, горя и пр. 4) ні в світі. Ни за что, никогда. От же, було, й плаче, і тужить, і нарікає на долю, а матері ні в світі не пожаліється. 5) ні за віщо. За ничто. Старі гроші підуть ні за віщо.
Нудьга, -ги, ж.
1) Тоска, скука.
2) нудьга-чоловік. Скучный человѣкъ. Семен це нудьга-чоловік. Cм. нуд, нудота.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає.
Підвертати, -та́ю, -єш, сов. в. підверну́ти, -ну́, -неш, гл. Подворачивать, подвернуть, подворотить, подложить, подсунуть, ворочая. під корито підвернути старшу. Выйти замужъ раньше старшей сестры. Менша, та раніш піде заміж, підверне старшу під корито.
2) — під себе, собі під спід. Подчинять, подчинить, покорить. Всім світом буде управляти, по всіх усюдах воювати, підверне всіх собі під спід.
Роспинджений, -а, -е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався.
Тиснути, -ну, -неш, гл.
1) Жать, прижимать, давить. Чого ти мене так тиснеш за руку? Самого наче хто за серце тисне.
2) Втискивать, пихать. Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне. Кислий — та в рот тисне.
3) Тѣснить. Чи не той то козак Нечай, що ляшеньків тисне.
4) Угнетать, притѣснять.
