Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чик II

Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИК II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИК II"
Буки-барабан-башта. Чепуха, чушь, нелѣпица. Та се так, не во гнів сказати, — буки-барабан-башта, шануючи Бога й вас. Котл. Н. П. 399.
Буряти, -ря́ю, -єш, гл. = бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Бучак, -ка, м. = бузьок. Вх. Пч. II. 9.
Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Двіцалі́вка, -ки, ж. Доска въ два дюйма толщиной. МУЕ. ІІІ. 29.
Нага́дувати, -дую, -єш, сов. в. нагада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Напоминать, напомнить. Нагадаєш же мені, щоб я не забула зробити, що мати веліли. Харьк. у. 2) Вспоминать, вспомнить, припоминать, припомнить. Не нагадаю цієї пісні.
Панія, -нії, ж. = пані. На весілля панів, паній понаїздило. МВ. (О. 1862. III. 50). Ум. панійка. Рудч. Ск. І. 83.
Подих, -ху, м. Дыханіе; дуновеніе. К. ХП. 23. Гріє їй своїм подихом руки. Г. Барв. 537. Подих ночної прохолоди. К. МХ. 21.
Тапчанина, -ни, ж. Плохой тапчан. Шейк.
Шкорина, -ни, ж. = скорина. Ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба. Ном. № 12296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИК II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.