Безбородько, -ка, м. Человѣкъ не имѣющій бороды.
Бражник, -ка, м.
1) Чанъ для браги.
2) Продавецъ браги.
Бриднути, -ну, -неш, гл. Становиться безобразнѣе, дурнѣть.
Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Хто тебе наділив конем і бронею? Вивели йому коня в броні. до броні! Къ оружію!
Бруд, -ду, м.
1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду.
2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. У послѣродовое очищеніе.
3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло.
4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони.
Ле́жанка, -ки, ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша.
Мени́ни, -ни́н, ж. мн. Именины. У пана менини.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Фарагон, -на, м. Фараонъ. Употребл. какъ бранное слово. Ти фарисею! ти фарагоне!
