Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться.
Вандрівець, -вця, м. = мандрівець.
Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює.
Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші?
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Золотушник, -ка, м. Раст. a) Inula britanica. б) = золотуха 3 а.
2) пт. Пчеловоръ, Meropsapiaster.
Неґречно нар. Неучтиво, невѣжливо.
Подірчавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться дырками. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася.
Пообкидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и обкидати, но во множествѣ.
Челядний, -а, -е. Слугамъ принадлежащій, свойственный. челядна хижа. Кухня.
