Купалочко, -ка, м. Ум. отъ купало.
Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Пасман, -ну, м. Полоса. У пасмани. Въ полосы (о матеріи).
Птруту! меж. Крикъ на ягнятъ у гуцульскихъ пастуховъ.
Реп'яшок, -шка, м. 1) Ум. отъ реп'ях. 2) Раст. Xanthiun strumarium L. 3) Родъ вышивки.
Розралити, -лю, -лиш, гл. Распахать ралом.
Свічник, -ка, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. 2) Насѣк. = світун.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать.
Скервавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Збили, скервавили, обдерли до нагва.
