Булка, -ки, ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Що ж ти напік булок? Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. 3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Ум. булочка. Булочка хліба лежить.
Лаштунки, -ків, м. мн.
1) Лѣса, деревянн. подмостки.
2) Театральныя кулисы. За лаштунками чутно голос сотники.
Мохна́тіти, -тію, -єш, гл. Обростать мохомъ, шерстью, волосами. Лежачи і камень мохнатіє.
Перебатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перерѣзать.
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки.
Скопковий, -а́, -е́ ? Як дружко ж нести попові здумав перепієць, то Тарас сунув на його скопковий червінець.
Трохась нар. = троха. Трохась не впало.
Унятливо нар. Внимательно. З Чайченком Пилипиха поводилася звичайненько, унятливо, тільки як з чужим-чужісеньким чоловіком.
Фін, -на, м. = фіїн.
Хвизина, -ни, ж. Лента. Ти бач, яка широка хвизина.