Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Владання, -ня, с. Обладаніе.
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Грин. ІІІ. 639. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. Лізе в вічі мов оса. Ном. № 2758. Довго, довго козаченька вічми провожала. Макс. (1849). 8. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ном. № 3982. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки. Макс. (1849). 95.
Зави́ти IICм. Завивати II.
Крів, кро́ви, ж. = Кров. Левч.
Повихолоджувати, -джую, -єш, гл. Выхолодить (во множествѣ).
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Придомок, -мка, м. Флигель? Як я в цьому дворі був, так тоді ще цього дому не було, а тільки оті придомки стояли. Кіев. г.
Росколина, -ни, ж. Разщелина, трещина. Левиц. Пов. 362. Вода в росколини лилася. Котл. Кн III. 37.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.