Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. І. 7.
Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Замотили́читися, -чуся, -чишся, гл. Объ ульѣ пчелъ: имѣть въ себѣ вощинную моль. Желех. Переносно: Семинарія, бачте, замитиличилась, треба підчистити. Св. Л. 297.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть. О. 1861. X. 32.
Насміяти, -смію́, -смієш, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі та й не дати з себе насміятись. Н. п.
Плигати, -га́ю, -єш, гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався. Котл. Ен. II. 25.
Понастовбурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и настовбурчити, но во множествѣ.
Слизенько нар. Ум. отъ слизько.
Сохранний, -а, -е. Осторожный. Шух. І. 79.