Лагодити, -джу, -диш, гл.
1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. За панича лагодила, за немила дала.
2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. Я її чоловікові колись і чоботи лагодив.
3) Снаряжать. По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бички-третячки та й по чотирі.
4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили.
Повтулювати, -люю, -єш, гл. То-же что и утулити, но во множествѣ.
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Припинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прип'ястися, -пнуся, -нешся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ, прикрѣпленнымъ. Перше була куна в притворі церковнім, до которої припинались покритки.
Рівноденник, -ка, м. Экваторъ. Круг цей зветься екватором або рівноденником, бо в тих місцях день завше рівний з ніччу.
Удатно нар. = удатне.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив.
Шадуля, -лі, ж. Названіе коровы свѣтло-сѣрой масти.
Шпарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати.
2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными.