Вільга, -ги, ж.
1) Мокрота, влага.
2) пт. иволга. Ум. вільженька.
В'язь, -зі, ж. 1) = в'яз 3. В'язі мало на огудині. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в'язя.
Гнилеча, -чі, ж. Гниль. Там так смердить у ямі гнилеча: картопля, чи що, зашилась.
Груди́на, -ни, ж. Передняя часть груди, гдѣ находится грудная кость. Нічим грудини прикрити. По чому продаєш грудину? (О человѣкѣ, у котораго грудь раскрыта). 2) Передняя часть груди, отдѣленная отъ стяга, грудина. Волова грудина.
Ди́ня, -ні, ж. Раст. Дыня. Cucumis Melo. Бодай твої кавуни та побили табуни, бодай твої дині та поїли свині. Различн. породы дынь: дрислівка, дубівка. зімі́вка, кача́нка, ли́півка, тата́рка (Cм.). Ум. Ди́нька. І як що єсть було насіннячко, ягідки які, динька, — посипле, положить на могилу.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки.
Калитка, -ки, ж. 1) Кошелекъ кожаный. Скупий збірає, а чорт калитку гниє. 2) Писанка съ изображеніемъ калитки. Ум. калиточка. Узяла я ті гроші в калиточку. Лікарям — поможись чи не поможись, а калиточка розв'яжись.
Крівця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.
Понадиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. Паруси шовкові так і понадимались. Коли місяць і зорі понадимаються, т. е. тускло свѣтятъ, — буде вітер. Всі понадимаються, як ті їжаки.
Сміло нар. Смѣло.