Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Паша вигоріла до коріня.
Дже́рґіт, -ґоту, м. 1) Сильное щебетаніе птицъ. 2) Быстрый и крикливый разговоръ на непонятномъ языкѣ (о евреяхъ, напр.).
Дригави́ця, -ці, ж. и пр. = дрігавиця и пр.
Задереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Одеревянѣть, окоченѣть (отъ холода, смерти). Руки мені задеревіли — чи воно з холоду, чи хто його знає. Як побачила чоловіка, так і задеревіла. Прийшов п'яний, та як заснув, так і задеревів.
Офіра, -ри, ж. = охвіра.
Перехрест, -та, м. Выкрестъ.
Покористуватися, -туюся, -єшся, гл. Извлечь пользу, выгоду, воспользоваться. Од Бога положено покористуватись їм од твоєї коняки. Одже покійний дядько добре покористувався з нашої худоби.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
П'ятра, -тер, с. мн. = п'ятрини.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком.