Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста.
Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. З огнем не жартуй, бо то жижа. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Ум. жижка.
Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть.
Злічити, -ся. Cм. злічувати, -ся.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл.
1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч.
2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають.
3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає.
Помізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки.
Сумування, -ня, с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування.
Тирво, -ва, с. = тирло 3.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.
Щебетуха, -хи, ж.
1) Пѣвунья (о птицѣ).
2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Ум. щебетушка, щебетушечка.