Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
За́між нар. Замужъ. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3159. Мене заміж дайте. Чуб. III. 37. Візьму заміж (тебе) за себе. Чуб. V. 87.
Заспа́ти Cм. засипати 2.
Зродити, -ся. Cм. зрожати, -ся.
Накро́їти, -кро́ю, -їш, гл. = накраяти.
Огудити, -джу, -диш, гл. Охулить, осудить. Не хотять на його й глянуть, а глянуть — огудять. Шевч.
Підкочувати, -чую, -єш, сов. в. підкоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подкатывать, подкотить. Я колесо підкочу. Чуб. III. 70. Підкотили віз під повітку. Чуб. V. 963.
Постиратися, -раємося, -єтеся, гл. Стереться (во множествѣ). Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591.
Упозику нар. Взаймы, заимообразно. Ум. упозичку.
Чуркало, -ла, с. = джерело. Шух. І. 111. 76.