Вирідний, -а, -е. Выродившійся.
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно.
Засліпи́ти, -ся. Cм. засліпляти, -ся.
Зіли́на, -ни, ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. Ум. зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. Повалилась так, як зілиночка підкошена.
Пересторога, -ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Гервасій не чув сієї перестороги.
Поспішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. поспіши́тися, -шуся, -шишся, гл. = поспішати, поспішити. А по воду йде, потішається. Потішається з козами на торг. Потішився козаченько той періг із'їсти.
Рінець, -нця, м. Нырецъ (птица).
Фіст, фоста, м. 1) = хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (Cм. деркач 4), в решітці (Cм. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Cм. хвіст. Ум. фостик.
Фошкавка, -ки, ж. Раст. дождевикъ, Lycoperdon.
Хижа, -жі, ж.
1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити.
2) = хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают.
3) = хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Ум. хижка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку.