Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висудити, -джу, -диш, гл. Добыть судомъ. О ти, Єво невстидлива! з раю сьмя висудила. Гол. IV. 521.
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
Досо́вдати, -даю, -єш, гл. = досовкатися.
Досо́люватися, -дююся, -єшся, сов. в. досоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Здя́читися, -чуся, -чишся, гл. Отблагодарить. Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати. Федьк. І. 99.
Маруча́ти, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 434.
Пеленувати, -ну́ю, -єш, гл. Пеленать. Годувала, пеленувала, ніченьки не досипала. Грин. III. 370.
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика. Шевч.
Цямра, -ри, ж. Срубъ у колодца. Козел. у. Черниг. у. Ум. цямрочка.