Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. Ум. гетьманонько.
Груше́вий, -а, -е. Грушевый. Грушевий квас, грушева палиця.
Догма́т, -ту, м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати.
За́йворонок, -нка, м. = жайворонок. Ум. за́йвороночок. Ой ти, братіку зайвороночку, пусти мене у сусіди.
Закав'Я́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Гадяч. у.
Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся.
Проткнути Cм. протикати.
Хрипнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться хриплымъ. Голос хрипне.