Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. 2) Впадать въ дѣтство.
Ковбасник, -ка, м. Колбасникъ.
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
Обезчестити, -щу, -стиш, гл. Обезчестить. Лайдак!.. Пропив усе добро, а тепер обезчестив мене.
Орендарівна, -ни, ж. Дочь арендатора.
Похильний, -а, -е. = похилий 1. Похильнеє дерево похиляється, а покірливе дитятко поклоняється. Нігде мені постояти під похильним тином.
Признака, -ки, ж. Знакъ, признань, примѣта. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. І признаки навіть нема теперки, що був став.
Пристязати, -за́ю, -єш, сов. в. пристя́жити, -жу, -жиш, гл. Притѣснять, притѣснить. Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирнадцяти, — того взяли, наняли за подушне.
Свистілка, -ки, ж. Свирѣль. Свистять в свистілки. Ум. свистілонька, свистілочка. В свистілоньку грає. Заграй мені в свистілочку стиха-помаленьку.
Тригубач, -ча, м. Губастый, съ большими губами.