Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77.
Відей нар. = відай.
Гаду Обыкновенно съ повтореніемъ въ выраженіи: я (він, ти і т. д.) гаду, гаду. Я (онъ, ты и т. д.) болтаю.... Гаду, гаду, а вовк суне. Ном. № 5769. Гаду, гаду, а пси в крупах. Ном. № 12949.
Гир меж. Подражаніе ворчанію, лаю собаки. Гир, гир, та не вкусиш. Ном. № 3491.
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169.
Кривоногий, -а, -е. Хромой, косолапый. Були багаті і убогі, прямі були і кривоногі, були видющі і сліпі. Котл. Ен.
Позростатися, -таємося, -єтеся, гл. Срастись (во множествѣ). Кущі глоду, терну і шипшини позростались ніби. Стор. МПр. 110, 111.
Сервета, -ти, ж. Салфетка. Борз. у. Левиц. І. 394. Котл. Ен. IV. 45. Ум. серветка. Левиц. І. 1. 435.
Трояко нар. = трояково.
Численно нар. Многочисленно.