Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала.
Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя.
Гроша́ччя, -чя, с. соб. Деньги, деньга. Тепер мужики позаводили грошаччя та й скуповують у панів землю.
Допо́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ.
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Кам'яніти, -ні́ю, -єш, гл. = каменіти. Серце кам'яніє — таке мені горе.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Нараяв я до баби добрих людців.
Потак, -ка, м. = шпуляр, приборъ для мазанія.
Пустопашний, -а, -е. . — худо́ба Скотъ, не употребляющійся въ работу.