Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Абрю́кати, -каю, -єш, гл. = Авру́кати. Шейк.
Блудець, -дця, м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419.
Лохма́тий, -а, -е. Названіе вола съ большимъ брюхомъ. КС. 1898. VII. 47.
Науковість, -вости, ж. Научность. Желех.
Омряк 2 Cм. омрак.
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. ЗОЮР. І. 290. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є. Драг. 217.
Розговіни, -він, ж. мн. Разговѣнье. Маруся чи їла, чи не їли, їй лучче всяких розговін те, що Василь вернувсь і жив і здоров. Ке. І. 72.
Сахар, -ру, м. = сахарь.
Сполонитися, -нюся, -нишся, гл. Наполниться, разлиться. Въ пѣснѣ мужъ до крови избилъ жену такъ, что — кількі сіни, кілька хата — кров сє сполонила. Kolb. II. 13. Cм. сповенитися.  
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.