Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бренькати, -каю, -єш, гл. 1) = бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = брехню завдавати. Св. Л. 288.
Густиня́, -ні́, ж. Густота.
Зако́нний, -а, -е. Законный. зако́нне сло́во, зако́нні ре́чі. Обрядовыя выраженія, обязательныя при народныхъ обрядахъ, напр. свадебныхъ. Говорили старости законні речі про куницю. Кв. І. 76. Поки староста се законне слово казав, Маруся у кімнаті все поклони била, щоб батько оддав її за Василя. Кв. І. 54.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Зябрій Cм. зюбрій.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Пришолопкуватий, пришолопуватий, -а, -е. = пришелепкуватий.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія. Желех.
Скричати, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило. МВ. (О. 1862. III. 41)