Бриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Наряжаться, одѣваться. «Ой почекайте ино годиноньку малую, — нехай я ся в крамну сорочечку вбриндую!» — Ой мала ж ти час-годиноньку ся бриндувати.
Відкладати, -даю, -єш, сов. в. відкласти, -кладу, -деш, гл. Откладывать, отложить. Одкладає, як лях свято.
Жолобува́тий, -а, -е. Выемчатый, желобчатый.
Каплавух, каплаух, м. Вислоухій.
Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід.
Мая́тний, -а, -е. Замѣтный, видный, цѣнный. Ото й маятна річ, що стіл, а то все порохня.
Романець, -нця, м.
1) Ум. отъ роман.
2) Раст. Chrysanthemum corymbosum.
Селище, -ща, с.
1) Селеніе. Веселі селища в гаях.
2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські.
Спідсісти, -сяду, -деш, гл. — кого. Занять чье мѣсто, замѣнить кого.
Шведин, -на, м. Шведъ. Звіркує шведин вовком там. Була потреба з шведином на морі.