Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління. К. Псал. 277.
Видко нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74.
Дхну́ти, дхну, дхнеш, гл. Дохнуть. Cм. тхнути. Такий був лицарь, що тілько дхне, то од самого духу не встоїш на птах. ЗОЮР. І. 141.
Заяло́зитися, -жуся, -вишся, гл. Засалиться.
Перегороджувати, -джую, -єш, сов. в. перегородити, -джу, -диш, гл. 1) Перегораживать, перегородить. Не ходи, не ходи, куди я ходжу, я тобі стежечку перегороджу. Н. п. 2) Передѣлывать, передѣлать огорожу.
Повизволяти, -ля́ю, -єш, гл. Освободить (многихъ). З неволі престрашенної нас повизволяла. К. МБ. III. 249.
Попідробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підробити, но во множествѣ.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.
Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Рудч. Ск. І. 44.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.