Викочувати, -чую, -єш, сов. в. викотити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкатывать, выкатить; вывозить, вывезти изъ чего. Викочує з-під повітки віз. Та винесе самопали, викотить гармати.
Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Змолотити Cм. змолочувати.
Киплячий, -а, -е. = кип'ячий.
Ло́пнути, -ну, -неш, гл. Лопнуть. Против вогню і камінь лопне. Щоб ти лопнув!
Ма́ндель, -длю, м. Мѣра при складываніи сноповъ, горстей конопли и пр. въ 15 или 50 штукъ.
Певність, -ности, ж.
1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати?
2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність.
Позамокати, -каємо, -єте, гл. Замокнуть (во множествѣ).
Посиджінє, -ня, с. Сидѣніе, бодрствованіе при покойникѣ.
Розшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Развинтить. Всі сустави розшрубує.