Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джіворонок, -нка, м. пт. Coracias garrula. Шух. І. 23.
Нажи́ва, -ви, ж. Пожива. У нашому селі е нажива старшині. Волч. у.
Недогін, -го́ну, м. Остатокъ въ кубѣ послѣ перегона водки.
Підвишень, -шня, м. Родъ гриба, Agaricus prunulus. ЗЮЗО. І. 110.
Пооцінювати, -нюю, -єш, гл. Оцѣнить (во множествѣ).
Попеня, -ня́ти, с. Ребенокъ попа, священника. Возив попенят у губерню, — у школу, чи що. О. 1862. VIII. 12.
Попорохнявіти, -вію, -єш, гл. = попорохніти. І деревня попорохнявіє, поки зберємося хату перекидати.
Трупіна, -ни, ж. Слои древесины. Шух. І. 176.  
Чекман, -на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. Cм. чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Шилуватий, -а, -е. О палкѣ, древесномъ стволѣ: съуживающійся къ одному концу, подобно шилу. Шилувата ліска на обруч не здатна. Камен. у.