Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. І. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Гозеро, -ра, с. = озеро. Іди у поле, там стоїть гозеро і коло гозера стоїть кобила. Грин. II. 79. (Острожск. у.).
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ. Н. Вол. у.
Дра́тва, -ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Грин. III. 300. Ум. дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V 818.
Запові́дання, -ня, с. Завѣтъ. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання Господнє занедбали. К. Псал. 182.
Пасердя, -дя, с. Сердцевина дерева. Мнж. 188.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Справування, -ня, с. 1) Отправленіе, исправленіе (должности). 2) Поведеніе.