Бистриця, -ці, ж.
1) Быстрый и шумный потокъ.
2) Названіе многихъ рѣкъ.
3) Порода длинныхъ сливъ.
Збли́зька́ нар. 1) Вблизи. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. 2) Изнедалека. Ой прилітає сім пар голубів зблизька.
Золотце, -ця́, с.
1) Ум. отъ золото.
2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем.
Мося́ж, -жа, м. Желтая мѣдь.
Перетужити, -жу, -жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить.
Підмазування, -ня, с. Подмазываніе.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Так би й потліли живцем в нечистоті.
Руно, -на, с. 1) Руно. Од вовка втечи, а руно принеси. Шерсть на тій собаці як руно. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. Ум. рунце. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя.