Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Відписати Cм. відписувати.
Віщовий, -а, -е. Вѣстовой. Гуде в Латії дзвін віщовий і гасло всім к війні дає. Котл. Ен. IV. 62.
Вугнавка, -ки, ж. = гугнявка. Желех.
Зажу́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Ном. № 2268. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. МВ. ІІ. 37. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Ном. № 6465. Молодий козаче, чого зарурився? Чуб. V. 27.
Напува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напоїти, -пою, -їш, гл. 1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Мет. 188. Возик коня напував. Чуб. V. 135. Напій, напій, чорнявая, сірії , воли! Чуб. V. 106. 2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем. Борз. у.
Науковість, -вости, ж. Научность. Желех.
Півкоречник, -ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды. Мик. 481.
Проглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Мнж. 26. Не будь ні гіркий, ні солодкий: будеш гіркий — прокленуть, а солодкий — проглинуть. Посл.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.