Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ. Сим. 139.
Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець.
Лови́тва, -ви, ж. Ловля. На ловитву з багачами засів потай миру. К. Псал. 21.
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны. Закр.
Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. Шух. І. 104, 146. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня. Черниг. у.
Нянько, -ка, м. = няньо. Поколь била'м в свого нянька, коровачки'м пасла. Гол. II. 444.
Пімперля, -ля́ти, с. Недоростокъ. Добре йому знакомі були сі пороги, та переступав він їх ще «пімперлям», а тепер Іван у же... молодець хоч куди. Св. Л. 117.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Розснаститися, -щуся, -стишся, гл. Развалиться, разломаться (о чемъ либо сдѣланномъ, сбитомъ изъ различныхъ частей). Журавель коло криниці розснаститься, як недобре збитий. Рк. Левиц.
Серцевий, -а, -е. Сердечный, къ сердцу относящійся. — но́жик. Почти овальной формы деревянная дощечка съ отверстіемъ для держащаго ее пальца посрединѣ; нею горшечникъ выравниваетъ снаружи стѣнки вылѣпленной посуды. Шух. І. 261, 262.