Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Дощови́й, -а́, -е́. 1) Дождевой. За хмарами дощовими горить, сяє ясне сонечко. Заміж іти — не дощову годину перестоять. А як стане дощик накрапати, то знай, що твоя жінка дощовою росою умивається. 2) Дождливый. Дощове літо. Вода дощова не солона.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Обжирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обжерти, -жеру́, -реш, гл. Обжирать, обожрать, объѣсть.
Панщина, -ни, ж.
1) Барщина. Хоч ти панщини іще і не одбув, то завтра одбудеш.
2) Крѣпостное состояніе. Дав дві жмені панові срібла та й викупивсь од панщини.
3) Съ удар. на слогѣ, соб. Крѣпостные люди. Ум. панщинонька. Утікала панщинонька із нашого краю.
Перекладач, -ча, м. Переводчикъ.
Полонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Плѣнить.
2) Дѣлать проруби во льду.
Пресподниця, -ці, ж. Преисподняя. Та й укинув його в темницю, та й глибокую пресподницю.
Хур-хур, меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хур-хур!