Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жидва́, -ви́, ж. = жидова.
Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.
Клюска, -ки, ж. Родъ кушанья: вареные кусочки тѣста съ творогомъ и масломъ. Хотин. у.
Красноталь, -лю, м. Раст. Salix acutifolia Willd. ЗЮЗО. І. 134.
Меді́вка, -ки, ж. 1) Подслащенная медомъ водка? 2) Раст. Lotus corniculatus. Лв. 99. Ум. медівочка. Будем пити медівочку у жида на шеньку. Гол. II. 438.
Плекати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала. Гол. II. 634. 2) Кормить грудью. Угор.
Позабріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Завраться (о многихъ). Позабріхувались уже ви так, що далі нікуди.
Полигач, -ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич. К. ЧР. 313.
Согрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. согріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Гн. І. 203.
Тісник, -ка́, м. = тесля. Ой як ми будем до одної ходити, наймімо собі тісника домовину зробити. Чуб. V. 1079.