Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боязливий, боязний, -а, -е. = боязкий К. МХ. 17.
Гуся́р, -ра, м. 1) Гусь—гермафродитъ. ЕЗ. V. 173. 2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.
Нарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наринути, -ри́ну, -неш, и нарнути, -рну, -не́ш, гл. Литься въ большомъ количествѣ, налиться, нахлынуть. Як нарнуло води з моря, весь день не спадає. Мил. 67.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Поназбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро. Лебед. у.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. О. 1861. XI. 44. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив. АД. І. 218. 2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. АД. І. 173. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону. Волч. у. 3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою. Мир. Пов. І. 137.
Скирта, -ти, ж. Скирда. Котл. Ен. І. 6. А там снопи, а там скирти. Шевч. Скирта сіна. Грин. II. 201. Ум. скирточка.
Таковий, -а, -е. Таковой, такой. Не прибрана, не готова — йди душа такова. Ном.
Теплісічко нар. = теплісінько. Шейк.
Чабрак, -ка, м. Чепракъ. На коні узда шовкова, турецьке сідло, на чабраці з кармазину золоте письмо. Млак. 65.