Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благодать, -ті, ж. 1) Благодать. Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті. Шевч. 2) божа благодать. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. І. 124.
Вибух, -ху, м. Взрывъ; изверженіе. За вибухом сліпого фанатизму я чую спів. К. Бай. 157.
Гущики́, -ків, м. мн. Чаща лѣсная. Несе у ліс, у гущики. Гн. II. 111.
Зачу́битися, -блюся, -бишся, гл. Затѣять драку, вцѣпиться въ волоса другъ другу.
Зашу́кувати, -кую, -єш, гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Котл. Ен. Був собі чоловік, — Остапом звався. Рудч. Ск. І. 63. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 17.
Незнай, -наю, м. Незнаніе. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106.
Новосілля, -ля, с. Новоселье. Кв. І. 113.
Пастух, -ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. пастушок.
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.