Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глейок, -йку, м. 1) Ум. отъ глей. 2) Смѣсь охристой глины съ пескомъ (красящее вещество). Вас. 182.
З'ї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, нахохлиться. Вх. Уг. 241.
Коць, -ця, м. 1) Коверъ. Вас. 172. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Кв. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли. Стор. 2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Гол. Од. 82. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем. Мир. ХРВ. 315.
Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Півбог, -бо́га, м. Полубогъ. Боги, богини і півбоги... біжать в олимпську карвасарь. Котл. Ен. VI. 5.
Посельський, -а, -е. Посольскій. К. Бай. 21.
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Тихосвітний, -а, -е. Свѣтящій спокойнымъ тихимъ свѣтомъ. О, тихосвітна зоре! К. Дз. 186.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.