Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Є́тір, -ра, м. є́тіро, -ра, с. а) з прутя = верша. Шух. I. 226. б)з крилами = ятір. Шух. І. 226, 227.
Існісінько нар. Точнехонько.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Наї́хати Cм. наїздити.
Панькатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться, ухаживать, няньчиться. Треба мені робити, а не з дитиною панькатись. МВ. І. 99.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки. Канев. у. 2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи. Канев. у.
Тобілка, -ки, ж. = табівка. Гол. Од. 67.
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Лебед. у. Має тяму до римарства. Борз. у. не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі. МВ. (О. 1862. І. 103).
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.