Карта, -ти, ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Паперу пів карти. 2) Игральная карта. Балакають, у карти грають, співають. В карт грають. 4) Билетъ. 5) Письмо. 6) Указъ, предписаніе. Чоловіче біснуватий, нащо жінку продавати? Прийшла мені карта з неба, на податок грошей треба. Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, ступали до войни. Ум. картка, карточка.
Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка.
Містове́, -во́го, с. Пошлина за право торговли на базарѣ.
Настановити, -ся. Cм. настановляти, -ся.
Нездоліти, -лію, -єш, гл. Болѣть.
Парост, -та, м.
1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного.
2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Ум. паросток, паросточок.
Перстенець, -нця́, м.
1) Ум. отъ перстень.
2) Раст. Cuscuta epilium.
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. Та й сам, бачу, степовик.
Хіхи, -хів, мн. Смѣхъ. Одно хіхи справляють!