Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
Люба́нка, -ки, ж. Возлюбленная. Ум. люба́ночка.
Овечка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вівця.
2) Мокрица, Oniscus murarius.
Островя́ниця, ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли.
Перехнябити, -блю, -биш, гл. Наклонить на бокъ. Нащо ти так шапку перехнябив?
Підв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Подвязываться, подвязаться, опоясаться. Як писаря не любить, писарь буде паном, обується в личаки, підв'яжеться валом.
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь.
Самодесятий, -а, -е. Я и еще десять.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка.
Щент Въ выраженіи: до щенту. До тла, до корня, совершенно. Дерезу до щенту викорчував, бо так росплодилась, що пів города запаскудила.