Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гидити 1, -джу, -диш, гл. = гидувати. Камен. у.
Жебра́чий, -а, -е. = жебрацький.
Зільни́к I, -ка, м. = золільник. Вх. Зн. 22.
Зотривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. За ворітьми я ще довгенько зостривала. МВ. ІІ. 105.
Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Линтваре́ць, -рця́, м. Ум. отъ линтварь.  
М'я́ло и мня́ло, -ла, с. 1) Деревянный песть. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби. Чуб. V. 696. 2) Мямля.  
Обпаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. обпаску́дити, -джу, -диш, гл. Опачкивать, опачкать, огадить.
Перепросини, -син, ж. мн. 1) Извиненіе, принесете извиненія. 2) Пирушка послѣ примиренія.
Розвівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розвіяти, -вію, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Шевч. 8. Буйний вітер повіває, широкий лист розвіває. Чуб. V. 40. Шкода, шкода білого цвіту, що розвіяв вітер по всьому світу. Чуб.