Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится. Фр. Пр. 114.
Вавонька, -ки
Густі́ти, -ті́ю, -єш, густі́йшати и густі́шати, -шаю, -єш, гл. Густѣть. О. 1862. III. 33. Ліс все густішав. Молоко густій-шає.
Окрімно нар. Отдѣльно, особо.
Опасати, -ся. Cм. опасувати, -ся.
Пориш, -шу, м. Раст. Verbena officinalis. Вх. Пч. II. 37.
Рюма, -ми, об. Плакса. Cм. рюмса.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати. Вх. Зн. 67.
Троска, -ки, ж. Шлакъ. Угор.
Хурманка, -ки, ж. 1) Подвода. Чуб. V. 986. 2) Извозъ. Хурманкою заробляє.