Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́ртус, -са, м. Артосъ. Желех.
Брехливість, -вости, ж. Лживость. Желех.
Виросток, -тка, м. Подростокъ. У мене діти ще не великі: так, виростки собі. Екатер. у. (Залюбоск.). Ум. ви́росточок. Такий хлопчук, виросточок уже чималий.
Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить. Чуб. III. 201.
Заступи́ти, -ся. Cм. заступати, -ся.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Луп, -пу, м. 1) = дерун. Бодай вас луп облупив. Харьк. 2) Добыча военная. Величалися дейнеки будинковим лупом. К. Досв. 207.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Окипати, -паю, -єш, сов. в. окипіти, -плю́, -пи́ш, гл. = обкипати, обкипіти. У козака серце умліває, а в дівчини кров'ю окипає. Чуб. V. 154. Окипіло серце гарячою кров'ю. Грин. III. 329.