Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Злізти, -ся. Cм. злазити, -ся.
Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Надсмокта́ти Cм. надсмоктувати.
Поздовжний, -а, -е. = подовжний. По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 306.
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Приколень, -льня, м. 1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ. Міусск. окр. 2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі. Чуб. І. 74. 3) Часть кола, вбитая въ землю. Шух. І. 74.
Улесливий, -а, -е. Льстивый, вкрадчивый. Чоловік улесливий.
Чунок, -нка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 483.
Шєва, -ви, ж. = щавель, Rumex crispus. Желех. Шух. І. 22.