Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відволікати, -каю, -єш, сов. в. відволокти, -чу, -чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.
Доли́нка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
За́пко нар. Страшно, жутко. У лісі так запко. Н. Вол. у.
Компанувати, -ну́ю, -єш, гл. Водить компанію. Грицько з Іваном компонували. Волч. у.
Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха. Левиц. І. 521.
Розложитися, -жуся, -жишся, гл. = роскластися. Кромѣ указанныхъ значеній, еще — 4) Раздаться, раздѣлиться на обѣ стороны. Ти, вишневий саду, розлежися, біленький камінь одчинися. Чуб. V. 781.
Серна, -ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. І. 494.
Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Шевч. 19. Чеше, як мачуха. Ном. № 9382. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Мир. Пов. І. 144. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. Чуб. V. 1125. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Меч-самобієць чесав уже його військо. Грин. І. 187.
Шкітильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкитильгати.
Шо мѣст. = що. Мнж. 2. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує. Ном. № 71.