Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гачурик, -рка, м. Ум. отъ гачур.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля. Радом. у.
Запроводжа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. запрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заводить, завести; отводить, отвести; относить, отнести. У новую комірочку запровадять. Чуб. V. 304. Попові пишу сіру корову, щоби мене запровадив гарно до гробу. Грин. III. 285. 2) Заводить, завести, учреждать, учредить. Запровадив школи і дрюкарню в Ракові і Білгороді. Стор. МПр. 44. Нового не запроваджай, старовини держись. Ном. № 685.
Кудрик, -ка, м. Ум. отъ кудерь.
Однаковість, -вости, ж. Одинаковость, тожество. Не одна тільки однаковість удачі зводить людей до купи. Левиц. І. 133.
Передсмертний, -а, -е. Предсмертный. Передсмертні муки. Левиц. Пов. 81.
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Проїхати Cм. проїздити.
Сіріти, -рію, -єш, гл. 1) Сѣрѣть. 2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко. Левиц. І. 154.
Скуп'яга, -ги, м. = скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64.