Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсилля, -ля, с. Безсиліе, отсутствіе силъ. Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псал. 95.
Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Кв. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Черк. у. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. МВ. ІІ. 7. Ніколи чужим лихом бідкатись. МВ. І. 47. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. К. Бай. 41. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Полт. Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи. Левиц. Пов. 171.
Глиняний, -а, -е. Глиняный. Шевч. 437.
Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Зломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Котл. Ен. III. 19. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Мет. 96. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Чуб. III. 70. Прудко гонить, голову зломить. Ном. № 5572. 2) Нарушить. Не зломлю... закону. Г. Барв. 95.
Надменши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Уменьшиться, умалиться.
Поврунюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Густо зазеленѣть, хорошо взойти. Поврунювались жита.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645.
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали. ЕЗ. V. 217.
Пробуток, -тку, м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.