Байрачний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ байраку 1, буерачный, овражистый.
Вигідливий, -а, -е. Удобный.
Гаятися, -юся, -єшся, гл. Медлить, мѣшкать. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти 'д того війська не зостався.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Зба́нка, -ки, ж. = збан.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1.
2) Ученикъ кузнеца.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой.
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було.
Синова, -вої, ж. Жена сына.
Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка.