Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адама́шка, -ки, ж. = Адама́шок.
Вимовчати, -чу, -чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... Рудч. Са. I. 208. 2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Відселити, -ся. Cм. відселяти, -ся.
Крук, -ка, м. = крюк. Висить пуга на круку, буде жінці і дяку. Ном. Ум. кручо́к.
Ладний, -а, -е. 1) Согласный. 2) Красивый. Ладна баба без єдваби. Ном. № 7516. Прибігаю до криниці, — беруть воду молодиці, — беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити. Чуб. V. 143. Лужко ж моє ладне, мальоване. Чуб. V. 12. Вона йому ладна. Она ему нравится. Пай він любить, а його жадна, най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16. 3) Порядочный, взрослый. Він уже ладний парубіка був, як узяли в москалі. 4) Свѣжій, доброкачественный. Гуцульський кінь стає при достатній паші, ладній і здоровій воді сильний, живий. Шух. І. 78. Ум. ладненький.
Олжа, -жі, ж. Ложь. К. Бай. 39.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ. Черк. у.  
Тузінь, -ня, м. Дюжина, двѣнадцать штукъ. Камен. у. Тут нема цілого тузіня. Шейк.
Штундовий, -а, -е. 1) Относящійся къ штундѣ. Желех. 2) = штундарь.