Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берца, -ци, ж. 1) = бер = кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу. 2) берци. Часть плуга (какая?) ЕЗ. V. 58.
Вінчик, -ка, м. Ум. отъ вінець.
Заспіва́ти Cм. заспівувати.
Ночник, -ка́, м. 1) Луна. Сосниц. у. Чуб. І. 9. 2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578. 3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Маріупольск. у. Залюбовск. Cм. нічник.
Присішок, -шка, м. 1) Подпорка. Лебед. у. 2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая). Чуб. VII. 393. 3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. АД. І. 170. Это же мѣсто съ переводомъ: ЗОЮР. І. 18.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Просапати Cм. просапувати.
Сочевиця, -ці, ж. Чечевица. Роди, Боже, жито, пшеницю, горох, сочевицю. Чуб. III. 456. Ум. сочевичка, сочі́вонька. Чуб. III. 163. Сочівонька густа. Чуб. III. 136.
Утя, уті, ж. Дѣтск. утка, уточка. О. 1861. VIII. 8.
Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.