Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Даре́мщина, -ни, ж. = Дарівщина.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. Мир. Пов. І. 112. На дворі сніжок мотрошить. Конотоп. у.
Нуждений, -а, -е. 1) Крайне нуждающійся. 2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632. 3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько. К. Дз. 130.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Поченцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть монахомъ.
Прикувати Cм. приковувати.
Уборошнитися, -нюся, -нишся, гл. Выпачкаться мукой. Конст. у.