Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій. Левиц. Пов. 310.
Вилізти Cм. вилазити.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Квок II, -ка, м. Въ сказкѣ: крестьянинъ, который брался высиживать цыплятъ. Мнж. 117.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали. Св. Л. 174.
Наре́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Нарепкався, як свиня браги. Ном. № 12249.
Позивальник, -ка, м. Истецъ, тяжущійся, ведущій процессъ. Полт.
Розсіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Разсѣваться, разсѣяться. Ходім, сестро, горою, розсіємось травою. Чуб. V. 201.
Роскрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскрастися и розікрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Раскрадываться, разокрасться. 2) Только сов. в. Сдѣлаться воромъ.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано. О. 1861. V. 67.