Вірити, -рю, -риш, гл.
1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає.
2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки.
Вір'я, -р'я, с. 1) соб. Жерди. 2) Изгородь изъ жердей.
Замо́вча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замолчать. Да й усі мовчки замовчали. Лучче замовчім, ніж закричім.
Кватера, -ри, ж. = кватира.
Нурець, -рця́ м.? Животи.
Одичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. Одичавів кінь у табуні.
Одноразний, -а, -е. . одноразні коні Лошади, которыя, будучи впряжены вмѣстѣ, одинаково хорошо везутъ.
Плісце, -ця, с. Ум. отъ плесо.
Упевняти, -няю, -єш, сов. в. упевнити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Його прибічники нас упевняли
Усенародній, я, е Всенародный. Право всенародне.