Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю.
Запі́л, -по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі.
Ковбатка, -ки, ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі.
Підіцькнути, -кну, -неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав... Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули.
Спахувати, -хую, -єш, сов. в. спахнути, -хну, -неш, гл.
1) Вспыхивать, вспыхнуть. Іскра до покутя спахнула (гості будуть).
2) Вспыхивать, вспыхнуть (о румянцѣ), густо покраснѣть. Рум'янець густий спахував на личку.
Торкнути, -ся. Cм. торкати, -ся.
Ушивальник, -ка, м.
1) Узенькій ремешекъ для сшиванія.
2) Кровелыцшсъ соломою.
Шляхтюга, -ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга.