Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баришування, -ня, с. Торгашество, барышничанье.
Жені́ння, -ня, с. Женитьба. Мнж. 164. Продам кобилу на женіння та куплю горілки. Лебед. у. Ум. жені́ннячко. В мено брати — на женіннячко. Грин. ІІІ. 27.
Завинпе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться. Худоба завинперилася, везучи віз на гору. Кременч. у.
Катаржний, -а, -е. = каторжний. Я дуже боявся катаржної лози. Левиц. І.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Ма́заний, -а, -е. 1) Мазанный, помазанный. Мазаний періжок. 2) Избалованный, изнѣженный. Вона така вже стала мазана. Зміев. у. Мазана паляниця хороша, та не дитина. Мазана дитина ледача. Г. Барв. 441. Дядькови (діти), звісно, мазаніші, — муляться. Сим. 231.
Парло, -ла, с. 1) Паръ въ банѣ. 2) парла завдати. Отколотить. Ном. № 3861.
Прогуторити, -рю, -риш, гл. Проговорить нѣкоторое время.
Спинити, -ся. Cм. спиняти, -ся.
Удавати, -даю, -єш, сов. в. удати, удам, -даси, гл. 1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. МВ. І. 76. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Стор. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Стор. І. 65. Удав, що спить. Чуб. 2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. К. ЧР. Удає з себе пана. 3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Камен. у. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. Гол. IV. 466. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Св. Л. 207. Яких буханців, книшів було вдам. Г. Барв. 108.