Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безневинний, -а, -е. Невинный, неповинный, невиноватый. Безневинних б'ють. Мир. ХРВ. 202. На мене молоду, безневинную неслава. Чуб. V. 279.
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.
Ли́зькати, -каю, -єш, гл. = лизкати. Лизькає кров собака. Славяносерб. у.
Переволікатися, -каюся, -єшся, сов. в. переволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Перетаскиваться, перетащиться. Хоч ся переволоче, та не утече. Ном. № 4223.
Позавірчувати, -чую, -єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками. Левиц. І. 330.
Приобріти, -рію, -єш, гл. = придбати. Вх. Зн. 55.
Продути Cм. продимати.
Пуплянок, -нка, м. = пуп'янок. Ум. пупляночок. Желех.
Учепити, -плю, -пиш, гл. 1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. КС. 1883. IV. 906. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи. Рудч. Ск. ІІ. 50. 2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок. Ном. № 12708.
Харалужний, -а, -е. Стальной. Харалужний меч. К. ПС. 128.