Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить.
Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Медяни́к, -ка, м. 1) Медовый пряникъ. Той купує горілку, той медяників. 2) Раст. a) Galium verum L. б) Primula officinalis. L. — Veris. Ум. медяничо́к.
Одітний, -а, -е. = одіжний 2. У сім селі дівки горді, а у другім голі, а у місті та й одітні, але бо голодні.
Пісниковий, -а, -е. Постничающій, постникъ. І такий же то богомільний та пісниковий чернець той.
Поздавати, -даю, -єш, гл. Сдать (во множествѣ). Поздавали хлопців у некрути.
Тулумбас, -са, м. Старинное музыкальное орудіе въ родѣ литавръ. Списи блищать, шапки рябіють, б'ють тулумбаси. Сердюки по полю скачуть.
Цваркати, -каю, -єш, гл.
1) Чирикать.
2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски.
Шалапут, -та, м.
1) Сумасбродъ, безтолковый, легкомысленный человѣкъ.
2) Сектантъ одной изъ раціоналистическихъ сектъ.