Бабусин, -на, -не. Принадлежащій старушкѣ, бабушкѣ. Як побіжить королевич до бабусина двора.
Бещад, -да, м. = бескид 2.
Зві́дувати, -дую, -єш, сов. в. зві́дати, -даю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Будемо питати а звідувати. Піду звідаю, чи піп дома. Як звідаєш, то зміряєш.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Поганьбити, -блю́, -би́ш, гл. Охулить, осрамить. Старий його поганьбив.
Погоїтися, -гоїмося, -гоїтеся, гл. Залѣчиться (во множествѣ). Ой коли б побив та й пожалував, до б мої раночки, да й погоїлись.
Покортіти, -ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
Сердечко, -ка, с. Ум. отъ серце.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
Укришити Cм. укришувати.