Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. Ном. № 10537. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Шевч. 4. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. Шевч. 80. На Андрея виливають воском, оливом. О. 1861. X. 48. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь. Мнж. 171.
Душени́на, -ни, ж. Душеное мясо. Душенини доволі і їсти ніколи. Чуб. V. 1081.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Міду́нка, -ки. Cм. медунка 3.
Розмісити Cм. I. розмішувати.
Сімсотий, -а, -е. Семисотый.
Теплість, -лости, ж. Теплота. Шейк.
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).