А-а, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря.
Заши́йок, -йку, м. Шиворотъ, тылъ шеи. Дай не дай, а в зашийок не пхай.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Паламарь, -ря, м. Пономарь.
Підвівати, -ваю, -єш, сов. в. підвіяти, -вію, -єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. підвіяти кого. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.
Подітися, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Де Христос подівся? — На небо знявся.
Поторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Поторговаться. Купив, не купив, а поторгуватись можна.
Скарб, -бу, м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали..., которі давнім козацьким скарбом будували. Буду я з тебе великії скарби мати. 3) Казна. Казенное учрежденіе. А то робили ми в Раківці, мур становили у скарбу.
Усеношна, -ної, ж. Всенощная.