Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у.
Злеге́сеньканар. Ум. отъ зле́гка.
Копіт, -поту, м. 1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. Св. Л. 91. За коником став копіт. Чуб. 2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових. К. МБ. XI. 42.
Кромкач, -ча, м. Воронъ. Вх. Лем. 428.
Повистріпувати, -пую, -єш, гл. Выдернуть нитки въ ткани (во множествѣ).
Подорожити, -жу, -жи́ш, гл. = подорожитися.
Свободний, -а, -е. = свобідний. А люде дякують за те, що вона стала свободна. Рудч. Ск. І. 127.
Спрягти 2, -ся. Cм. спрягати, -ся.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.
Ховстати, -таю, -єш, гл. Стегать, хлестать. Кінську голову на дорозі найдеш, — ховстай та бий. Ном. № 10236.