Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бик, -ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Фр. Пр. 27. Міняй бики на воли, аби дома не були. Чуб. І. 272. 2)дикий = олень. Вх. Пч. ІІ. 6. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. Вх. Пч. ІІ. 27. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. Чигир. у. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. КС. 1882. ѴІІІ. 263. 6) Родъ дѣтской игры. Ив. 47. Ум. бичок, бичечок. Ув. бичисько, бичище.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Чуб. V. 732. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Мет. 117. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. К. Псал. 92. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. Левиц. І. (Правда, 1868, 416). 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ. Мкр. Н. 17.
Паздір, -ра, м. Содранное лыко или кострика.
Підтрухнути 2, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Піщанець, -нця́, м. Песчаная почва. Тут у нас, знаєте, земля не родюча на хліб, бо все піщанець. Черниг.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Поточина, -ни, ж. 1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. Гол. II. 427. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки. МУЕ. III. 47. 2) Русло потока.
Пошматати, -та́ю, -єш, гл. = пошматувати. Зірве шкуру, начне її шматать, поки пошмата на кусочки. Драг. 289.
Учічкати, -каю, -єш, гл. = заквітчати. Образи учічкані свяченим зілям. Шух. І. 100.
Чвохнути, -ну, -неш, гл. Шлепнуться, ударить. Чуб. VII. 576.