Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винародовити, -влю, -виш, гл. Денаціонализировать, лишить національности. К. Кр. 35.
Вишня 2, -ні, ж. Высота. Лебед. у.
Запобіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. запобі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Предупреждать, предупредить, предварять, предварить. 2) Добывать, добыть, получить, достать; пользоваться чѣмъ. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Стор. МПр. 70. Запобігай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Запобіг лиха. Ном. № 1834. Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога. Г. Барв. 271. Чого ти хотіла, того й запобігла. Чуб. V. 826. 3) Заискивать, заискать. Менший перед більшим запобігає. Сами люде мене запобігали. Г. Барв. 175. — ла́ски. Пріобрѣтать, снискивать, снискать расположеніе. То голота п'яна, мужичії діти, що не хочуть у вельможних ласки запобігти. К. Досв. 28. Такої ласки можна і в цигана запобігти. Ном. № 4769.
Застрява́ти, -ряю, -єш и застряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. застря́ти, -ря́ну, -неш и застрягти, -гну, -неш, гл. Застрявать, застрять, завязнуть. Жартувала баба з колесом, та спиця застряла. Ном. № 12665. Як то нам застряти у неволі вічній? МВ. ІІ. 46. 3... лоба лилися краплі поту й застрягали в густих сивих кудлатих бровах. Левиц. І. 162. Піде собі у двір, та там і застрягне. Св. Л. 246.
Знимець, -мця, м. Льстецъ, подлипало. Подольск. г.
На́мальнар. Маловато. Намалі вже стало люду. О. 1862. IV. 87. У нашому селі намаль землі. Харьк. у.
Пограти, -граю, -єш, гл. 1) Поиграть. 2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. Лубен. у. А котрий котрого пограв. Лубен. у.
Попідхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підхилитися, но во множествѣ.
Розгониха, -хи, ж. Та, которая разгоняетъ, — эпитетъ каши, такъ какъ при простомъ крестьянскомъ обѣдѣ послѣ нея встаютъ изъ-за стола. Каша — розгониха наша. Ном. № 12317.
Сивастий, -а, -е. Сѣдоватый, сѣроватый. Вх. Зн. 62.