Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый. Вх. Лем. 394.
До́ма Ii нар. Дома. Чом не хочеш ти робити і дома сидіти? Чуб. III. 148. Батько й мати поїхали до родичів..., дома зосталися хлопці. Ком. II. 68.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Зрадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обрадоваться. Та зрадується, звеселиться Марусина матінка. Мет. 146.
Клятьба, -би, ж. 1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде. ЗОЮР. І. 217. 2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні. Канев. у.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ. Конот. у. Желех.
Ми́ля I, -лі, ж. Миля. Та збудила мене мати в обідню годину, як відійшли козаченьки від села за милю. Мет. 20. Ум. мильна. Рудч. Ск. І. 119.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали. Ном. № 11018.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Ном. № 9742. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали. АД. І. 249.
Шкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Черниг. у.