Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка.
Бичка, -ки, ж. = багнітка.
Дові́дати, -ся. Cм. Довідувати, -ся.
Дово́льність, -ности, ж. Довольствіе, довольство, удовлетворенность. Чого ж, чого, Домашенько, од пана втікаєш? Чи ти собі довольности ніякої не маєш?
Зсісти, -ся. Cм. всідати, -ся.
Искорник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris.
Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Ум. лізко.
Ходка, -ки, ж.
1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку.
2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати.
3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі!
4) хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали.
Чубок, -бка, м.
1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок.
2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком.
3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку.
Шинкаренко, -ка, м. Сынъ кабатчика. Із Стехівки та шинкаренко.