Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бока нар. = боком. Стоїть коло лавки бока. Г. Барв. 512. Курчатка чепурненькі, що цілий день греблись в городі по грядках і бока в ямочці лежали коло пеньки. К. Дз. 146.
Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема. Харьк. г.
Годуля, -лі, ж. Пища, кормъ. Угор.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Навихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навѣдаться, завернуть куда. Ніколи до нас і не навихнешся.
Невдалюга, -ги, об. Совершенно ни къ чему неспособный человѣкъ. Підчепури, донечко люба, нашу хатину... і люде таки не скажуть, що тут невдалюги живуть. О. 1862. IV. 71.
Позорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ).
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. К. ЧР. 52. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Стор. МПр. 98. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є. Харьк.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій. Лохв. у.
Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. ЗОЮР. І. 147. Мила б я стіни, щоб були білі. Мет. 126. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. МВ. І. 99. 2) Стѣна, плетена невода. (Стрижевск.). 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. Г. Барв. 35. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. Грин. I. 12. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Маркев. 76. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. Н. п. (Г. Барв. 437).