Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біліти, -лію, -єш, гл. Бѣлѣть, бѣлѣться. Лечу, лечу, а вітер віс, передо мною сніг біліє. Шевч. На синові явір зеленіє, на невісточці береза біліє. Чуб. V. 712.
Жму́ри, -рів, м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. борщ, — аж жмури встаю́ть. Плохой борщъ. Мнж. 164. Ум. жму́рки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду. Екатер. г.
Зато́чувати, -чую, -єш, сов. в. заточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. Н. п. Заточи воза в клуню. Н. Вол. у. 2)в пику. Ударить по лицу, дать въ морду.
Мора́льно нар. Нравственно.
Муравли́ння, -ня, с. = муравіння. Желех.
Прикомірок, -рка, м. Чуланъ, пристроенный къ хатѣ или амбару. Рудч. Ск. I. 39.
Просяниця, -ці, ж. Просяная солома. Сим. 153. Н. Вол. у. Овсяниця, просяниця — все то товару корис. Ном. № 10186.
Слізливий, -а, -е. Слезливый, любящій плакать.
Стверджати, -джаю, -єш и стверджувати, -джую, сов. в. стверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Єв. Мр. XVI. 20. Той ствердив, що Бог праведний. Єв. І. III. 33. Люблинську унію ствердив. К. ЦН. 255.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.