Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны. Шух. І. 166.
Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьевъ. Ном. № 10260.
Кракоч, -ча, м. Тараканъ, Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 247.
Крутько, -ка́, м. 1) Вертунъ, постоянно вертящійся, кружащійся человѣкъ. Также: непосѣда? непостоянный? 2) Вихрь. Крутько схопився. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. Вѣроятно крутько́м называется собственно тотъ злой духъ, который, согласно народному вѣрованію, производить вихрь. 3) Употребляется какъ нарѣчіе: крутька — кружась. Ізнов удвох носяться наздибочки і крутька по панськи. Г. Барв. 341.
Непомилешний, непомильний, -а, -е. Безошибочный.
Ознобитися, -блю́ся, -би́шся, гл. Простудиться. Вх. Зн. 43.
Підстьобнути, -бну, -не́ш, гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне! Котл. Ен. VI. 39.
Повипалювати, -люю, -єш, гл. Выжечь (во множ.).
Покортіти, -ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
Поодж.. Cм. повідж..