Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвідувати, -дую, -єш, сов. в. відвідати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдать. Сідлай, хлопче, коня вороного, — поїду одвідаю кохання свого. Чуб. V. 345. Матінко моя, відвідай мене. Мет. 245. Вони там були та й її відвідали. Зміев. у.
Обіручки нар. = обіруч. МВ. ІІ. 112.
Обпивало, -ла, м. Много пьющій. Рудч. Ск. II. 84.
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ. Вх. Лем. 459.
Секта, -ти, ж. Секта. Зєзуїчені прелати.... взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою. К. Кр. 19.
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
Чухатися, -хаюся, -єшся, гл. Чесаться, чесать себя (если зудитъ, но не гребешкомъ). Скот і свині чухались об стіну. Левиц. Пов. 177.
Шабас, -су, м. = шабаш.
Шкірити, -рю, -риш, гл.зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся. Св. Л. 67.