404 error!

Дре́ґес, -са, м. = дриґез. Він кладе дреґес за губу.

Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).

Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит. Вх. Уг. 248.

Нала́суватися, -суюся, -єшся, гл. Налакомиться.

Отишити, -шу, -шиш, гл. Усмирить, успокоить.

Писарівна, -ни, ж. Дочь писаря. Чи там трохи єсть судівен, писарівен і гарних попівен? Котл. Н. П. 344.

Попорошити, -шу́, -шиш, гл. Посыпать пылью, порошкомъ.

Провалити, -ся. Cм. провалювати, -ся.  

Ручка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рука. Літом ніжкою, а зімою ручкою. Ном. № 559. А нуте з білих ручок! — говорятъ молодой хозяйкѣ, когда потчуетъ напиткомъ. Ном. № 11518. у ручки з ким братись. Вступать съ кѣмъ въ рукопашную, бороться или биться. Лохв. у. 2) Рукоятка многихъ инструментовъ и орудій, напр. въ топорѣ — топорище (Сим. 24), въ вилкѣ — черенокъ (Шух. І. 291), рукоятка въ пилѣ (Шух. І. 175), въ ножницахъ — часть, куда входять пальцы (Шух. І. 153), въ косовищѣ — рукоятка, за которую держится косарь правой рукой (Шух. І. 169), у келефа — верхняя часть, за которую держится рука (Шух. І. 274), ручка у огнива (Шух. І. 284, у лучка, которымъ приводится въ движеніе валикъ ремісника (Шух. І. 257), у триба (МУЕ. III. 17) и пр. 3) Каждая изъ пари желѣзныхъ дужекъ сундука, за которыя берутся руками при передвиганіи сундука. Пас. 150. 4; Грифъ струннаго инструмента (бандури, кобзи, торбана). КС. 1882. VIII, 281, 1892. III. 383. 5) Въ мельницѣ часть корытца (висящаго подь ковшемъ), за которую трясетъ корытце коникъ (Cм. коритко, риштак). Мик. 481. 6) Одна полоса покоса. Вх. Зн. 5. Пройшли одну ручку. 7) божої матері. Раст. Anastatica dierochumtica L, іерихонская роза. ЗЮЗО. І. 31. 8) — пресвято́ї дїви. Раст. Gymnadeniа conopsea. Лв. 99.

Склеювати, склеюю, -єш, сов. в. склеїти, склею, -їш, гл. Склеивать, склеить. Склеїв чорта з рогом. Ном. № 10443.