Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
Вихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить.
2) Выпивать, выпить. Вихилив ще дві чарки. Пили його горілку, поки до каплі вихилили.
Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Де́реш, -ша, м. Чалая лошадь, чалый волъ.
Задзє́кати, -каю, -єш, гл. Начать дзє́кати.
Інститутка, -ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Лагоджіння, -ня, с. = лагодіння.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан.
Поминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу.
Теплиня, -ні, ж. = теплінь. Повиходили обидва сусіди у садок, бач, на теплиню.