Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимисливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її. МВ. І. 122.
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium. ЗЮЗО. І. 121.
Ду́бочка, -ки, ж. То-же, что и дуб? Що під дубом та під дубочкою сидів голуб із голубочкою. Чуб. V. 1122. Cм. дубонька.
Заверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить; поворачивать, поворотить. Дике утя... завернуло під крильце головку та й куняє на озерці. Греб. 402. Уже коники запряжені і возики завернуті. МУЕ. III. 139. 2) Заходить, зайти по дорогѣ. Хто б не завернув на двір, або не зайшов у хату, — є кожному горілки чарка. Стор. МПр. 153. І в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. Шевч. 106. 3) Ворочать, воротить. Завертіла миленького, завертала: ой вернися, мій миленький, завернися. Мир. Л. сб. 295. Там пасла гуси дівчина молода. — «Покинь, дівчино, гусоньки завертати». Гол. І. 72. Жолніри, що йшли слідком, завернули собак. Стор. МПр. 112. 4) Приглашать, пригласить зайти, запрашивать, запросить. Оттоді-то удова не убогою себе мала, всіх козаків у двір завертала. Мет. 424. 5) Возвращать, возвратить что. Заверну все твоє. Грин. II. 99. 6) Оскоплять, оскопить (животное). О. 1862. V. Кух. 39. 7)го́лову, мо́зок (кому). Оглуплять, одурять (кого). Не тієї освіти, що серце сушить і голову завертає. О. 1861. XI. 104. Чаще безлично: заверну́ло го́лову, мо́зок (кому). Одурѣлъ (кто). Чуб. III. 131. 8) заверну́ти ніс. Заважничать. Ном. № 2467.
Зайди́голова, -ви, об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Захвати́ти Cм. захвачувати.
Стебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.
Хлоню Звательный падежъ вмѣсто хлопче, слово ласкательное. А як же ми, хлоню мій, бурлакуючи, справимось? Коли б ти знайшов собі дівчину та одруживсь. Г. Барв. 191.
Шарнути, -рну, -неш, гл. 1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок. Грин. І. 70. 2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку. Св. Л. 117.