Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля. Ном. № 8109.
Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395.
Захмарюватися, -рююся, -єшся с. в. захмаритися, -рюся, -ришся,, гл. Покрываться, покрыться тучами. На двори захмарылося. Сонечко мое ясненьке!... тепер ти захмарилось. Г. Барв. 386. Захмарилось обличчя Грицькове. Г. Барв. 153.
Перетинок, -нку, м. Небольшой поперечный плетень. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що-вечоринки. Мет. 109.
Притрястися, -су́ся, -се́шся, гл. Прійти. Мил. Св. 11. Коровка напасеться і додому притрясеться. Мил. 41.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Сметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. І. 8.
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук. Гн. II. 106.
Чернуля, -лі, ж. Кличка черной коровы. Вх. Лем. 482.
Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087.