Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Зіли́на, -ни, ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. Ум. зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. Повалилась так, як зілиночка підкошена.
Зозначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣтить, покрыть значками, мѣтками. Чи не обиськали б нам такої швачки молодому князю квітку пришить, бо у нас усе військо зозначене, а за ким п'єм да гуляєм (на весіллі), до тому й знака немає.
Полапцем нар. = полапки. От, не встаючи, полапцем намацаєш котру (грушу) біля себе пт й їси.
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Попразниче, -чого, с. = попразен.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити.
Тезко, -ка, м. Тезка. Ой тезку мій, тезку, лізь ти на березку.
Цебенити II, -ню́, -ниш, гл. Сильно литься. Права ніжка рострощена, а з-під правого крила кров так і цебенить. Так і цебенить крів.
Шип, -па, м. Щупъ. Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші.