Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безрік нар. Употребл. въ выраж. на-безрік — безсрочно, иронически: никогда. віддасть на-безрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хиба на-безрік діждемо цього. Волын. г.
Біждерев, -ва м., біждерево, -ва,, с. раст. Artemisia campestris. Вх. Пч. І. 8. Ум. біждеревочок. Шейк.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Ґоспода́рити, -рю, -риш, гл. = Господарити. Желех.
Дне́вник, -ка, м. Загородка въ полѣ для загона овецъ во время жары.
Дране́нький, -а, -е., Ум. отъ драний.
Засмокта́ти, -ся. Cм. засмоктувати, -ся.
Корода, -ди, ж. Сильно сучковатое дерево. Шух. І. 176.
Люди́щаУв. отъ люде.
Перетика, -ки, ж. 1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Мнж. 189. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. О. 1862. І. 41. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ. Лебед. у. 2) Граница между двумя владѣніями, образуемая рядомъ деревьевъ? У перетику ходила по горіхи (по опеньки, по дрова). Шевч. 540. 3) Поперечная цвѣтная полоска на бѣломъ.