Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бічок, бічечок, -чка, м. Ум. отъ бік. Мнж. 28. А я піду на той бічок, де дівчина моя мила. Чуб.
Гарапій, -пія, м. = гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Макс. (1849) 55. Я греблю гачу. Чуб. І. 127. Хоч греблю гати. (Так много). Ном. № 7666. 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. Гн. II. 49. І ногами товче, і пулами гатить. Св. Л. 286. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили. Мкр. Н. 34.
Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38.
Пашок, -шка́, м. Родъ карточной игры. Грати в пашок.
Писарька, -ки, ж. Жена писаря.
Пінявий, -а, -е. Пѣнистый.
Поколоти, -лю, -леш, гл. 1) Переколоть, заколоть; исколоть. Коли б свині рот, то б усіх поколола. Чом. № 3827. Поцілував мене, та так поколов вусами. Левиц. І. 199. 2) Зарѣзать (нѣсколькихъ свиней). Ми ці кабани поколем та попродаєм. Рудч. Ск. II. 26.
Харсонський, -а, -е. Херсонскій. Шейк.
Цюркотати, -кочу, -чеш и цюркотіти, -кочу, -тиш, гл. = дзюркотати. Дощ цюркотиш. Вх. Зн. 79.