Зади́рливий, -а, -е. = задерикуватий.
Заколо́джувати, -джує, сов. в. заколо́дити, -дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе.
Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить.
Кахикати, -ка́ю, -єш с. в. кахикнути, -кну, -неш, гл. Кашлять, кашлянуть. Кахикав писарь, кахикав, покручував уси. Раз кахикнула, — трьох ляшків прикликнула; вдруге кахикну, — п'ятьох прикликну.
Повводити, -джу, -диш, гл. Ввести (многихъ).
Псувати, псую́, -єш, гл.
1) Портить. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує.
2) Бранить, поносить.
Роз'їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
Соловиний, -а, -е. = солов'їний.
Утома, -ми, ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує.
Цямриння, -ня, с. Бревна въ колодезномъ срубѣ, колодезный срубъ. Cм. цямра. Колодязне цямриння.