Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Грин. ІІІ. 519. Воли випрягає, пугу одіймає. Чуб. V. 279. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме. Ном. № 1277.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали. Г. Барв. 11.
Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Піваркуш, -ша, м. Полулистъ. Желех.
Погудити, -джу, -диш, гл. Выразить порицаніе, охулить. Чуб. III. 192. Сестру похвалять, мене погудять. Гол. IV. 536.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Прохач, -ча, м. 1) Проситель. В-осени багачі, а на весні прохачі. Лохв. у. А як би ти завтра став старцем прохачем. Левиц. Пов. 69. 2) Собирающій даянія на постройку церкви. Лебед. у.
Халамидник, -ка, м. Оборвышъ, босякъ. Мир. ХРВ. 296.