Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась. Чуб. І. 144.
Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями. Гайсин.
Дере́зка, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
За́ку́ска, -ки, ж. Закуска. Стор. МПр. 74. Спасибі за закуску, що ззів курку й гуску. Ном. № 12073. Ум. за́кусочка.
Капарство, -ва, с. 1) Жалкая жизнь. 2) Плохая работа. Желех.
Крадько, -ка, м. = крадій. Желех.
Слободно нар. Свободно. Ум. слободне́нько, слободнесенько.
Стиранка, -ки, ж. Кушанье = затірка. Вх. Лем. 470. Бив циган циганку за пісну стиранку. Фр. Пр. 29.
Улукошетити, -шечу, -тиш, гл. Убить, застрѣлить. Мнж. 193.