Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!» Рудч. Ск. І. 16.
Бибка, -ки, ж. Шишка овечьихъ экскрементовъ. Мил. М. 25. Cм. бібка.
Вигинистий, -а, -е. 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так-то. 2) Гибкій. Вх. Зн. 6. Дубець вигинистий. Черниг. у.
Гетьманонько, -ка, м. Ум. отъ гетьман.
Молоде́нь, -дня, м. Раст. Sedum acre. L. ЗОЗО. І. 136.
Надри́ґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Надергаться, наболтаться ногами. Як повісили запорожці жида, то він надриґався, поки одубів.
Попоїсти, -ї́м, -їси, гл. Поѣсть. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Грин. II. 309. Жінко! та чи нема чого попоїсти? Далебі аж шкура болить, так їсти хочеться. Котл. МЧ. 446.
Риженький, -а, -е., Ум. отъ рижий.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія. Желех.
Шибкий, -а́, -е́ Стремительный, быстрый, порывистый. Вода шибка. Вх. Зн. 82. Шибкий, як вітер. Мир. ХРВ. 269. Шибка рибка в морі гуляє доволі. Чуб. V. 466. Тяжке сирітство..., гірка неволя в чужій роботі приборкали її шибку думку. Мир. ХРВ. 353.