Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? 2) Родъ дѣтской игры. Ум. волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками.
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину.
Доїхати Cм. Доїжджати.
Кутас, -су, м. 1) Кисть (на одеждѣ и пр.) для украшенія. На нашій ясній фані кутаси шовкові. 2) Въ гуцульской церкви, имѣющей видъ креста съ четырьмя крыльями: небольшой навѣсъ отъ дождя въ томъ мѣстѣ, гдѣ крыша крыла сходится съ крышей осмірки, составляя уголъ. Ум. кутасик.
Напри́шкуватий, -а, -е. Дерзкій, буйный.
Одолівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣвать, одолѣть. Турн тяжку боль одоліває.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає.
Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.
Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали.