Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вірган, -ну, м. = вігран. Над Єленою віргани грают. Kolb. I. 96.
Воротник, -ка, м. = воротарь. Гол. (Желех.).
Забга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280. 2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Обводити, -джу, -диш, сов. в. обвести, -веду́, -де́ш, гл. Обводить, обвести. Обвів його круг хати.
Підпіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. підпертися, -діпру́ся, -решся, гл. Подпираться, подпереться. Сіла я, підперлася, заплакала. Чуб. V. 3. Іде козак дубровою, шабелькою підпірається. Чуб. V. 196.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Повідлітити, -таємо, -єте, гл. Отлетѣть (во множествѣ). Драг. 273. Пташки, що витку так співавали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.