Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Да́котрий, -а, -е. Кто нибудь.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Дзє́кання, -ня, с. Употребленіе дзє вмѣсто де.
Обхітний, -а, -е. Охотный, склонный къ чему. — до роботи. Прилежный, трудолюбивый.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря.
Призба, -би, ж. Заваленка.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Продмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. продмухати, -хаю, -єш, гл. Продувать, продуть.
Четь, -ти, ж. Четверть. Три четі.