Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відомісінький, -а, -е. Совершенно, вполнѣ извѣстный. Там мені й стежечка знакомісінькі, хати усі відомісінькі. МВ. (О. 1862. І. 73).
Гольтяпа́, -пи́, гольтяпа́ка, -ки, ж. = Гольтіпа, гольтіпака. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах. К. ЧР. 185.
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.
Засе́люватися, -лююся, -єшся и заселя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. засели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Заселяться, заселиться. Я зазнаю сей край, як він тілько що заселявся. Стор. II. 9.
Мага́й-бі! Богъ въ помощь! (привѣтствіе). Втішно мені було добре слово почути: «Магай-бі!». МВ. І. 23.
Ми́зкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Занашиваться, затаскиваться, истрепываться (объ одеждѣ). Як усякому свою одежу давати, так вона ж не мовиться, а все мизкається та мизкається. Черниг. у. 2)з ким. Заигрывать съ кѣмъ. Cм. мизгатися.
Понамережувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и намережити, но во множествѣ.
Променіти, -ніє, гл. безл. Сіять, испуская лучи. Всміхнулася, як споглянула — так же бо променіло з очей хороших, — відрада сама. МВ. ІІІ. 37.
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Тонкота, -ти, ж. Тонина. Конст. у.