Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлюдно нар. Безлюдно.
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. І. 147. Ум. віжечки.
Ди́вка, -ки, ж. Диковина. Въ выраженіи: Нема́ ди́вки. Не удивительно. Нема дивки на свої гроші, а чужі все важкі. Ном. № 4811.
Лапатий, -а, -е. 1) Съ большими лапами. 2) О листьяхъ: лаповидный, лапчатый. А поверх неї лапатий лист кленків та дубів. Левиц. І. 347. 3) Большими пятнами (объ узорѣ матерій и пр.), большими хлопьями (о снѣгѣ). Візок був засланий товстим здоровим килимом з червоними лапатими квітками. Левиц. Пов. 203. Лице його було якесь руде, бо на червонуватій шкурі було поналяпуване ряботиння, таке лапате, як п'ятаки. Левиц. Пов. 179. Лапатий сніг. Мнж. 184.
Орендарство, -ва, с. 1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы.
Охвірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жертвовать. Охвірувати Богові. Охвірувати їх (гроші) на яке добре діло. Грин. II. 143.
Пересмалити Cм. пересмалювати.
Підчервонити, -ню́, -ниш, гл. Подкрасить красной краской.
Прохукати Cм. прохукувати.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Рудч. Ск. I. 13.