Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть глажену галом. 2) = галити 2. На бой дивитись всяк голивсь. Котл. Ен. VI. 67.
Гепа́ка, -ки, ж. = гепа. Ном. № 13065; Мнж. 124, 92.
Глотно нар. = глітно. Так глотно, що й стати нігде. Ольгоп. у.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Занево́лювати, -люю, -єш, сов. в. занево́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. Черк. у. 2) Принуждать, принудить. На городі терлиця, чогось милий сердиться, сердиться, не говорить, чорт його зиневолить. Грин. III. 659.
Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.
Кухлик, -ка и кухличок, -чка, м. Ум. отъ кухоль.
Наскрипіти, -плю, -пиш, гл. Наскрипѣть.
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
Чваніння, -ня, с. Чванство. Та у його трошки єсть чваніння. Новомоск. у.