Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виблискувати, -кую, -єш и вибли́скуватися, -куюся, -єшся, гл. Сверкать, свѣтить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. І. 163.
Грезето́вий, -а, -е. Парчевый, глазетовый. Котл. Ен. Слов. 7. Взяла очіпок грезетовий. Котл. Ен. І. 12.
Жемери́ння, -ня, с. Жмыхи.
Козубенька, -ки, ж. Ум. отъ козубня́.
Містю́к, -ка, м. = містець. Мкр. Г. 16.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Пірце, -ця́, с. 1) Перышко. 2) Отдѣльный листокъ растенія рогіз. Вас. 177.
Сподітися II, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться. Десь то я, мої милі браття, та й сподінуся. Сподінувся пан Свірговський у сирій могилі. АД. І. 160.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.