Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зв'яли́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Увянуть, завянуть. Серце моє зсохло, зв'ялилося за сином, що у москалі віддано. Камен. у.
Крюк, -ка, м. 1) Крюкъ. Зачеплені крюком за ребро моталися на шибеницях. Стор. МПр. 129. 2) Перпендикулярная часть журавля (у колодца), на которой висить ведро. 3) Воронъ. Щоб летіли крюки з поля ляшків-панків їсти. Шевч. Ум. крючо́к.
Позрівнювати, -нюю, -єш, гл. Сравнять (во множествѣ).
Правдомовець, -вця, м. Человѣкъ, говорящій правду.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам. К. Дз. 110.
Ронити, -ню, -ниш, гл. 1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, піря ронила. Мет. 332. 2) Сбросить ребенка. 3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей.
Увиджуватися, -джуюся, -єшся, гл. = увижатися. А він усе перед моїми очима ввиджується. Г. Барв. 381.
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Хмельовий, -а, -е. Сдѣланный, состоящій изъ хмеля.