Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воріття 2, -тя, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. Cм. вороття.
Зви́снути Cм. звисати.
Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Шевч. 73. Пинчуки багацько лиха нам наробили. Стор. Та жалю наробила, та серце засмутила. Грин. III. 230. 2) Нарабатывать, наработать.
Перекицнути, -ну, -неш, гл. Перекувыркнуться. Вх. Зн. 47. Cм. перекіцнутися.
Підмезинний палець. Безымянный палецъ. Зміев. у.
Почислити, -лю, -лиш, гл. Посчитать. Пан почислив і питає: кілько тобі плугів ше дати? Гн. І. 126.
Прионадити, -джу, -диш, гл. = принадити. Вх. Зн. 55.
Спускатися, -каюся, -єшся, сов. в. спуститися, спущуся, -стишся, гл. 1) Спускаться, спуститься, опускаться, опуститься, понизиться. Скілько не літати, треба вниз спуститись. Н. п. Отам за лісом дощик спустився. Лебед. у. 2) Кататься на салазкахъ съ горки. Спускаються дівчата; спускалися із гори. Чуб. V. 98. 3)на кого. Полагаться, положиться, довѣриться кому. К. ЦН. 270. Не спускайся, Грицю, на дурницю. Чуб. І. 250. У сьому дражливому ділі спустилась на мене. К. ХП. 17. 4) Спускаться, случаться, случиться (о животныхъ). Барани спускаються з вівцями. О. 1862. V. Кух. 34.
Тіпати, -паю, -єш, гл. 1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду. ХС. IV. 23. 2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ. Рудч. Ск. І. 161. Чуб. VII. 409. Вас. 200. 3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця. Харьк. г. 4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений. Грин. II. 178.