Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двули́чний, -а, -е. 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. Ном. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним. Шевч. 285.
Ди́нда, -ди, м. Шатунъ.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить. Подольск. г.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. Анн. 151. б) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. B)Arperugo Aparine. ЗЮЗО. І. 113.
Пика, -ки, ж. Морда, рожа. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. І. 33. Як вихватить дід із воза велику притику, побив бабі, помолов голову і пику. Мет. 472. Пикою закрутив. Не понравилось. Ум. пи́чка.
Порозбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разуться (о многихъ). Тут не глибоко: порозбуваємось та й перебредемо.
Прогодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Самим твоїм заробітком не прогодуємося. Кіевск. у.
Салашина, -ни, ж. = салаш. Желех.
Туз, -за, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. КС. 1887. VI. 403. Той тузами обирає свата в його хаті. Шевч.
Чев'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть. Не кошеня чогось усе чев'ядіє. Борз. у.