Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті.
Вагани, -нів, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки.
2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом.
Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. 2) = Вежа 3. Объясн. къ рис. 21. Ум. Дзвіни́чка.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Всі ягоди на вишні обдзюбали.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Пуплянок, -нка, м. = пуп'янок. Ум. пупляночок.
Розрипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто входить и выходить, отворяя и затворяя дверь.
Хапання, -ня, с.
1) Хватаніе.
2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі.
3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого.
Чільний, -а, -е. Отборный, крупный, значительный, выдающійся. Чільне зерно. От стане він чільний господарь, багатий, маючий як пан.