Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Ґарґа́ло, -ла, с. Горло. Вх. Лем. 407.
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.  
Малолі́ток, -тка, м. Малолѣтній, несовершеннолѣтній. А у вдови дочка росла і син малоліток. Шевч. 586.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. Мир. Пов. І. 112. На дворі сніжок мотрошить. Конотоп. у.
Попідтягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Подтащить (во множествѣ). 2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти. Г. Барв. 505.
Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати? К. Бай. 34.
Скинути, -ся. Cм. скидати, -ся.
Страва, -ви, ж. Кушанье, пища, кормъ, продовольствіе. Ой нате вам, рибалочки, ще й соли на страву. Мет. 18.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.