Висота, -ти, ж. = високість. Під високу висоту злітає (сокіл).
Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Води — горобцеві по коліна. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький.
Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ум. Дідо́чок. Задумав дідочок, задумав жениться.
Духове́нство, -ва, с. Духовенство.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Кудрятинка, -ки, ж. ? Ішла дівка ґрез лозинку, нашла собі кудрятинку: і варена, і печена, і поприком напапрена.
Погромадити, -джу, -диш, гл.
1) Погресть. На граблі, погромадь іще ти.
2) Сгресть. Сіно вже погромадили.
Помали нар. Немножко. А геть, комар, із ноги, няй танцюю помали.
Тополька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
Черкасиновий, -а, -е. Сшитый изъ черкасину. Корсет черкасиновий.