Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Баришницький, -а, -е. Принадлежащій свойственный барышнику, барышническій.
До́тик, -ку, осязаніе
Заножи́ти, -жу, -жи́ш, гл. — но́ги. Двигать ногами съ цѣлью идти? Встрѣчено въ народной поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Звалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Удалиться, уйти, улетѣть (о многихъ). Е, чого тут, у ціх степах і не було? Птиці тієї, звіру!.. Звалувало десь у чужі краї. Мелитоп. у.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима.
Полюбувати, -бу́ю, -єш, гл. = уподобати. Пані полюбувала мої сани та й купила.
2) Полюбоваться на. Він полюбував на неї. Дитя моє коханеє! погуляв би в світі, полюбував красу і пишність світову.
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).
Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. и мѣшокъ у рыболова.