Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Звика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зви́кнутися и зви́ктися, -нуся, -нешся, гл. Свыкаться, свыкнуться. Галя сперва жахалась його, а далі звиклась. Рудч. Ск. І. 132.
Клениця, -ці, ж. = клен. Шух. І. 18. Лв. 96.
Кучерявити, -влю, -виш, гл. Завивать, дѣлать кудрявымъ. Желех.
Обсмалювати, -люю, -єш, сов. в. обсмалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить. Не нагинайся над свічкою, обсмалиш чуба.
Приставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приставити, -влю, -виш, гл. 1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи. Рудч. Ск. II. 59. 2) Доставлять, доставить. ЗОЮР. II. 56. Приставив Остап хліб від свого пана. Г. Барв. 24. 3) Приставлять, приставить къ дѣлу. Хто ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять. Мил. 188.
Прітьма нар. Въ глаза. Як маєш казати по за очі, прітьма кажи. Камен. у. Прітьма не можна давати становому гроші, а то ще й.... Камен. у.
Стебнути, -бну́, -не́ш, гл. = стібнути.
Сумеж, суміж, нар. Смежно, рядомъ. Моє поле з його суміж. Н. Вол. у. Я живу з Пилипом суміж. Волч. у.
Укліпитися, -плюся, -пишся, гл. Вцѣпиться. Черьвак як годвабна нитка вкліпится статку до язика або ноги і трудно го струти. Вх. Лем. 399.