Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біль II, -лю, м. Бѣлая краска, бѣлило. Ой у полі коршма дильом дильована, дильом дольована, більом більована. Н. п. (Бердич. д.).
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Виповнятися, -няюся, -єшся, сов. в. виповнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, сдѣлаться полнымъ. Каеш: боки позападали у коня; а давай що-дня вівса, то швидко виповняться. Канев. у. Хата усе виповнялася людьми, що надіходили. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) О лунѣ: дѣлаться полной. Тоді (молодикові) виповнятися, а нам оздоровлятися. Грин. II. 316.
Згірший, -а, -е. Худшій. Не так добра, не так добра, як згіршого лиха. Лавр. 111.
Клевчик, -ка, м. Ум. отъ клевець.
Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство. Вх. Зн. 46.
Позсовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Сдвинуться (о многихъ).
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе. Г. Барв. 524.
Поширяти II, -ря́ю, -єш, гл. 1) Порѣять (о птицѣ). 2) Потыкать, понырять. Треба було переїздить місток, а темно дуже. Поширяв ломакою по мосту, — дірок нема, тоді й переїхали. Павлогр. у.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ. Вх. Лем. 473.