Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.
Забі́йниця, -ці, ж. Снарядъ для убиванія хорька. Н. Вол. у.
Кабанюга, -ги, м. Ув. отъ кабан. Желех.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Переполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. = переполохатися.
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Родичів, -чева, -ве Принадлежащій родственнику. Як зацвіте увесь цвіт, як заплаче увесь рід, що родичева голова, в чужім краю полягла. Чуб. V. 1035.
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Екатер. у. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного. Чуб. II. 543.
Чепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Прихорашивать.