Артисти́чний, -а, -е.  Артистическій, художественный.  Як її (Книгу Іова) написано, не була вона книгою канонишньою, та й навпослі довго вважали її, здається, за твір артистишний і мирський. 
                        
                        
                                                
                          Бабство, -ва, с. соб. Бабье. Cм. бабота. Тут уже баби як попали мене въ свої лапи... Коли б не Божий чоловік, то довелось би з нудьги пропасти між плаксивим бабством.                         
                        
                                                
                          
	Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). 
                        
                        
                                                
                          
	Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
                        
                        
                                                
                          
	Жовто́брюх, -ха, м. 1) Родъ змѣи. 2) пт. Желтая стрепатка, золотой подорожникъ, Emberica citrinella.  Ум. жовто́брюшок.
                        
                        
                                                
                          Їх	мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив.                         
                        
                                                
                          Ненила, -ли, об. Высокій, неповоротливый человѣкъ.                         
                        
                                                
                          Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл.
	1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле.  Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша. 
	2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому.  Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що?                         
                        
                                                
                          Рядно 1, -на, с.
	1) Толстая пеньковая ткань, родъ плотной и толстой дерюги; родъ простыни или одѣла изъ такой ткани. Нас. 168. Тягни рядно на двох одно.  Виткала пятеро ряден.  накрити мо́крим рядном. Наброситься — и слова не дать сказать.  Ум. ряденце.                        
                        
                                                
                          Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				