Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі. Грин. ІІІ. 524.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити. Канев. у.
Кригнати, -наю, -єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився. Кіевск. у.
Перегорожа, -жі, ж. Изгородь, передѣляющая дворъ огородъ и т. п. на части.
Повтелющувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и утелющити, но во множествѣ.
Пожерти Cм. пожирати.
Розмисл, -лу, м. Размышленіе. Лучний розмисл, як замисл. Ном. № 5835. Правда розмислу не потрібує. Ном. № 6701.
Трухи-трухи! меж. для выраженія длительнаго бѣга рысцой. Шейк.
Чвати, чваю, -єш, гл. 1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали. Гол. III. 184. 2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. Фр. (Желех.).