Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218.
Довгов'я́зий, -а, -е. Длинношеій. Харьк. у.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98.
Обвітря, -ря, с. Воздухъ, атмосфера. Cм. повітря. Чорний ворон коли не коли скрикував над головою, прорізуючи.... обвітря своїм дужим крилом. Мир. ХРВ. 70.
Помогти, -ся. Cм. помогати, -ся.
Попатлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить (многихъ).
Родичів, -чева, -ве Принадлежащій родственнику. Як зацвіте увесь цвіт, як заплаче увесь рід, що родичева голова, в чужім краю полягла. Чуб. V. 1035.
Садовитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Садиться, усаживаться. Дівчина родиться, а козак на коня садовиться. Ном. № 8734. Просять садовиться. Сим. 209. Милости просимо! садовіться. МВ. (О. 1862. І. 94).
Смальнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ смалити. 1) Прижечь, жигнуть. 2) Сдѣлать что либо съ силой въ одинъ разъ, напр. ударить, стукнуть и пр. Грім як смальне.
Шияка, -ки, ж. Ув. отъ шия. К. ПС. 22. Є такії, що душать нас, взявши за шияку. К. ЧР. 73.