Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борона 2, -ни, ж. 1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Чуб. VII. 401. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. Шух. І. 165. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. Вас. 196. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Фр. Пр. 109. Ум. борінка, боріночка.
Брідок, -дка, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — курячий. Родъ вышиванья.
Засти́гти Cм. застигати.
Мета́льня, -ні, ж. = металь. Лебед. у. Залюбовск.
Підійматися, -маюся, -єшся, сов. в. підійнятися, -діймуся, -мешся, гл. = підніматися, піднятися. Дим до неба підіймавсь. Шевч. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. — А я підіймаюсь по дев'яти запорати. Г. Барв. 306.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Пригасити Cм. пригашати.
Простудити, -джу́, -диш, гл. 1) Охладить, охолодить. 2) Простудить.
Розбуятися, -яюся, -єшся, гл. Разбуяниться, разбушеваться. Розбуялась ворожнета, голову воздвигла. К. Псал. 192.
Шпиртати, -таю, -єш, гл. = шпортати. Вх. Лем. 485.