Викручувати, -чую, -єш, сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл.
1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути.
2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла.
3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть.
Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем.
Крутливиця, -ці, ж. = крутливець.
Ме́рлий, -а, -е. Мертвый. Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Оглянув мерлу. І. 91).
Повештатися, -таюся, -єшся, гл. Пошататься, послоняться. Повештався я тутечки чимало на своєму віку.
Позаїдати, -да́ю, -єш, гл.
1) Заѣсть (во множествѣ).
2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики.
3) Заѣсть, погубить (многихъ).
Правда, -ди, ж. Правда, истина. Все згине, тільки правда зостанеться. Вона мене вірно любить, вона мені правду скаже. Ой не по правді, мій миленький, зо мною живеш. на правду сказати. По правдѣ сказать. Бо те тепер, на правду сказати, що рідко де доброго чувати. Ум. правди́ця, правдонька, правдочка. Тілько в дівоньках правдиці, кілько в коновках водиці. Ніхто мені без милої правдоньки не скаже. Скільки в решеті дірочок, стільки, у їх правдочок. Кілько в решеті водиці, тілько парубкам, привдиці.
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ).