Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грімотня́, -ні́, ж. Грохоть. Левч. 29.
Двожи́льний, -а, -е. Двужильный. Кобила двожильна. О. 1862. IV. 83.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище. Желех.
Дру́жчити, -чу, -чиш, гл. Быть дружкою. Дружечка пишненька.... не дружчила нікому, перший раз ся придало і то ся не вдало. О. 1862. IV. 6. Cм. дружкувати.
Жи́ти, -живуҐ, -ве́ш, гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Ном. № 8069. Живи правдою святою. Ном. № 14193. 2)з чо́го. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. Ном. 3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. Мет. 7. 4)з ким. Жить съ кѣмъ. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Мет. 67. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. Мет. 93. жи́ти як ри́ба з водо́ю. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою. Ном. №9526.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Ном. № 3695. Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Чуб. V. 933. Заклекчи (орле) з-під хмари. Щог. Сл. 135. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Кв. І. 259. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Заскака́ти, -ка́ю, -єш и -качу́, -чеш, гл. Запрыгать. Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче. Ном. № 10698.
Клап, -па, м. 1) Родъ зубца въ одеждѣ. Гол. Од. 22. 2) = капель. Гол. Од. 69. 8) мн. Объ ушахъ свиньи. Ум. клапоньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня». Ном. № 7931.
Ключівник, -ка, м. У кожевниковъ: веревка на крюкѣ, вбитомъ въ потолокъ, служащая для подвѣшиванія кожи. Шух. І. 253.
Порання, -ня, с. = поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють. Шевч. 151.