Викос, -су, м. Скосъ. Дати луку на викос.
Зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зацѣпить, задѣть. Водицю бере і вас зачеркне, і вас зачеркне, мене спом'яне.
Зустрічний, -а, -е. Встрѣчный. А зустрічний каже: як же ми розійдемось, коли місточок узенький?
Пика, -ки, ж. Морда, рожа. Як дам тобі ляща я в пику. Як вихватить дід із воза велику притику, побив бабі, помолов голову і пику. Пикою закрутив. Не понравилось. Ум. пи́чка.
Поминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу.
Пуслик, -ка х. Родъ одежды. З тим ся треба любувати, што в пуслику ходит.
Самовправа, -ви, ж. Самоуправіе.
Скепати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
Сплямуватися, -муюся, -єшся, гл. Запятнать себя (въ прямомъ и переносномъ значеніи). Дивлюсь, дивуючись, на кров з грязею, що ви обидва нею сплямувались.
Чагарь, -ря, м. Лѣсная поросль, кустарникъ. В чагарях над річкою. Не ходи, козаче, під низом: переросла дороженька хмизом. — Єсть у мене топорець гостренький, то й висіче чагар густенький.Пустили гончих в чагарі. Ум. чагаре́ць, чагарочок. Приїзжає у чагарець: зараз тут човчиця схопилась.