Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берло, -ла, с. Скипетръ. Падишах своїй цариці берло довіряє. К. МБ. ХІІ. 274.
Блейвас, -су, м. Свинцовыя бѣлила, бѣлила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. ІІІ. 49.
Вернина, -ни, ж. = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Житло́ -ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Ном. № 13633. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Черк. у. Ідуть люде на житло в степ. Кіев. г. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. Г. Барв. 434. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. МВ. ІІІ. 63. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. К. Іов. 40. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх. Щог. Сл. 90.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Медуни́ця, -ці, ж. Раст. а) = медунка 1. ЗЮЗО. І. 133. б) Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 137. Thalictrum angustifolium. ЗЮЗО. І. 138.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати. Мкр. Н. 21.
Пасмо, -ма, с. 1) Пасмо, мѣра нитокъ: 30 нитокъ. Вас. 202, 190. Чуб. VII. 408. Я колись п'ять пасом валу однесла, — він, спасибі йому, не погордував, узяв. Кв. 2) Прядь. Коси вилізли з під хустки і теліпались пасмами. Левиц. І. 80. 3) Гряда. Пасмо гір. 4) Годовой слой древесины. Вх. Лем. 447.
Присочити, -чу́, -чи́ш, гл. Подкараулить. ЗОЮР. І. 160. Я таки присочила, хто в нас капусту краде. Черниг. у. Треба присочити качку, де вона несеться.
Шипош, -ша, м. Родъ музыкальнаго рога или трубы. К. ЦН. 235. К. ПС. 149. Троє дударів з рогами-шипошами. К. ПС. 147.