Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ).
Жизняни́й, -а́, -е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була.
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Повікувати, -ку́ю, -єш, гл. Долго жить.
Поодч.. Cм. повідч..
Прись! меж. Выражаетъ внезапное появленіе, выскакиваніе. Коли це він прись із хати, плиг через ліску в город!
Прохмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прохмели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Протрезвляться, протрезвиться. Піду до коршомки, та й нап'юся, піду в вишневий сад, прохмелюся. Прохмелились вони да й думають: «Ой Боже мій, що ж це ми наробили? ми ж нагуляли не на 30, не на 50 карбованців».
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть.
Свідчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, показывать, давать показаніе. Московка свідчила, що він був там тоді; як батька били. Недоїдки свідчили, що тут були люде. Йшла фальшивим свідком свідчити. Святеє писаніе свідчить-висвідчає.