Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
Жидові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Ожидовливаться. Жидовіти нам.... ні, се не по нашій натурі. К. (О. 1861. І. 312).
Зурочити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Кольо, -ля, м. Дѣтск. Хлѣбъ. Вх. Лем. 426.
Курбало, -ла, с. Болѣе глубокое мѣсто въ рѣчкѣ. Шух. I. 81.
Мухомо́р, -ру, м. 1) Agaricus muscarius L. ЗЮЗО. І. 110. 2) Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121.
Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.
Позабовтувати, -тую, -єш, гл. Забрызгать края платья грязью, замочить края платья. Бач, як позабовтували спідниці.
Потіха, -хи, ж. Радость, утѣха. Мкр. Н. 9. Ох, Боже ти мій єдиний, ти — моя потіха! Потіш мене нещасную, вибав з сього лиха. Чуб. V. 480. Вітцеві мати з тебе потіху. Kolb. І. 102. Ум. потішка. ЕЗ. V. 125. Потішечка. Чуб. V. 1088. Грин. III. 467.
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.