Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилані, -нів, м. мн. Вилы желѣзныя для навоза. Вх. Зн. 6. Желех.
Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять. Чуб. ІІІ. 341.
Ді́ти 2, -ся. Cм. Дівати, -ся.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Мужикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть крестьяниномъ, мужикомъ. Тут мужикував, там пануватимеш. Мир. Пов. І. 123. Ми, мужикуючи по хуторах і селах... К. (О. 1861. І. 312).
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.
Пошапарувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть экономомъ, ключникомъ.
Слугувати, -гую, -єш, гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? АД. І. 112. Він слугував у сього пана. Лебед. у.
Химерно нар. Странно, смѣшно.