Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Громови́ця, -ці, ж. Гроза. Вх. Зн. 12. 2) Громовая стрѣла, белемнитъ. Вх. Зн. 12.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. КС. 1882. XII. 591. Ум. маноцівничок. Ів. 592.
Натиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. натертися, -труся, -ре́шся, гл. Натираться, натереться.
Очеретуватий, -а, -е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Пантличка, -ки, ж. Петля изъ тесьмы. Красна застава, красна, як зоренька ясна: суть по ній пантлички, як на небі звіздочки. Гол. IV. 423.
Потелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Вовчиско... потелепав сі в ліс. Гн. І. 131. Уже кудись потелепалась швендя.
Призорий, -а, -е. Близорукій. Шух. І. 33.
Принаджувати, -джую, -єш, сов. в. прина́дити, -джу, -диш, гл. 1) Приманивать, приманить. Принаджує моїх голубів. Харьк. А дівчина громадила, козаченька принадила. Лукаш. 143. Коли б літала пташкою, — був би золотим просом принадив. МВ. І. 86.
Спотання нар. Исподтишка, тайкомъ. Черк. у. Підбіг та так спотання, мовчки луснув по голові. Екатер. у.