За́мітник, -ка, м. Отрубленный древесный стволъ длиною около пяти саж.
Імшити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Мшити. Імшити хату.
2) — горшки. Вкладывать горшки одинъ въ другой, перекладывая соломой.
Перекликати, -ка́ю, -єш, сов. в. перекликати, -каю, -єш, и -чу, -чеш, гл. Перезивать, перезвать. Молодая дівчинонька усіх хлопців перекликала. І все таки рідню свою я до себе перекликаю. Як уже всіх перекличе, то дівчата співають.
Повія, -вії, ж. = повійниця. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється.
Приплітувати, -тую, -єш, гл. = приплітати. Да плетуть сітки да на твої дітки і на тебе, сіра утонько. — Да нехай же плетуть і приплітують, я ж того не боюся.
Прогризати, -за́ю, -єш, сов. в. прогри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Прогрызать, прогрызть. Так не проклята, мишва! Глянь, яку дірку прогризли!
Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. пузце.
Туршук, -ка, м. Кустарникъ, молодой лѣсъ.
Узький, -а́, -е́ = вузький. Ум. узенький, узе́сенький.
Чинитися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий.
2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди.