Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Макс. (1849) 45. Вони не так старі, як давні. Ном. № 8645. В давній дуже жив він вік. Котл. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. МВ. І. 16. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Чуб. І. 56. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. Рудч. Ск. I. 59. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Ном. № 1753. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків. МВ.
Залю́дніти, -нію, -єш, гл. = залю́днитися. Залюдніла Україна. К. Грам. 32.
Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Описка, -ки, ж. У горшечниковь: красильное вещество — болотная бобовая желѣзная руда. Вас. 182.
Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли. Харьк.
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье. О. 1862. IV. 1.
Сардак, -ка, м. = сердак. На нему сардак чорний. Федьк.
Спасатися, -саюся, -єшся, сов. в. спастися, -суся, -сешся, гл. 1) Спасаться. спастись (о душевномъ спасеніи). Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. І. 106. Я ся піду питати, як ся гріхів спасати. Н. п. на гріх не спасешся. Отъ грѣха но убѣжишь. Ном. № 97. 2) Только несов. в. Говѣть.
Цізю-на! меж. Призывъ для коровы. Вх. Лем. 474. Вх. Уг. 250.