Біг и Бог, Бога, м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Біг Богом, а люде людьми. Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Жив у лісі такий бог лісовий. В се время в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. 2) Икона, образь. Поцілувала на божнику бога. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. 3) старий бог.? Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить... Вже до воріт, за двір... — говорится о важности ухода уходящаго лица. 4) скляний бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. 5) біг-мі, біг-має. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. 6) біг-ме. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. 7) біг дав. Есть, имѣется. 8) богу робити. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк. 9) знати богу. Знать молитвы. 10) бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. 11) своїм богом зробити, піти. По своему сдѣлать. Cм. зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. 12) ніяким богом не допросишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. 13) за малим богом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. За малим богом Криму... не опанував. 14) за невинного бога (побито, взято). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) 15) спасеть же біг тебе! Выраженіе благодарности. 16) коли вже те у бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. 17) у бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! 18) Cм. бі. Ум. богонько, богочко, біженько, біжечко, божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста... «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась.
Виправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виправитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Выпрямляться, выпрямиться. (Гиляка) виправилась, та лусь пана по пиці.
2) Разглаживаться, разгладиться. Повиймав із скрині жупан, шапку, пояс, почепив усе на кілочку, щоб виправилось.
3) Оправдываться, оправдаться. Виправляється, що цього не було. Не по правді робить, та ще й виправляється.
4) Отправляться, отправиться.
Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1.
Зви́кнути, -ся и звикти, -ся. Cм. звикати, -ся.
Пасемистий, -а, -е. Полосатый.
Підвезти Cм. підвозити.
Поганити, -ню, -ниш, гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило.
Приміти, -мі́ю, -єш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Примів би, — всіх із гаю порозганяв, щоб не щебетали.
Утиратися, -раюся, -єшся, сов. в. утертися, утруся, -решся, гл.
1) Утираться, утереться, вытереться (о лицѣ и его частяхъ). Слізоньками умийся, рукавцем утрися.
2) Выглаживаться, выгладиться. Без його сковзалка не втиралась.
Цапок, -пка, м.
1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком.
2) Волъ такой же, какъ и орел (Cм.), но съ меньшими рогами.
3) = обіручний столець. Cм. обіручний.