Викрадати, -даю, -єш, сов. в. викрасти, -ду, -деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир.
Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Царь виряжає військо на війну.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Волосник, -ка, м.
1) = волос 2.
2) Раст. Geranium sanguineum L.
Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.
Ніколи нар. Некогда, нѣтъ времени.
Обдемкуватий, -а, -е. Полный.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить.
Цирка, -ки, ж. Родъ мережки Cм. ціркованик. Ум. ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую.