Бучність, -ности, ж. Пышность, великолѣпіе.
Верствак, -ка, м. Ровесникъ.
Злоба, -би, ж. Злоба. Чернеча злоба до гроба. У жінки злоба така люта. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Му́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Долженствовать, быть должнымъ, вынужденнымъ. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. Просили — не хотів, казали — мусив. мусить бути. Должно быть, вѣроятно. Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі. не мусити. Не быть въ состояніи. Полюбила козаченька, не мушу забути. Ніяк не мусе достати грошей.
Нарі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нарі́затися, -рі́жуся, -жешся, гл. Натыкаться, наткнуться. Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й аминь йому.
Позаборонювати, -нюю, -єш, гл. Запретить (во множествѣ).
Поточний, -а, -е. Текущій; обыденный. Поточні потреби.
Прирубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Cм. прирубувати.
2) = присіка́ти 2. Изъ заговора: Шепчу і виливаю, і присікаю, і прирубаю...
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати.
Щи́голь, -гля, м. пт. Щеголъ, Fringilla carduelis. Ум. щиглик. Жвавий як щиглик. Думав собі щиглик громаду збірати.