Бубона, -ни, ж. Названіе сковороды въ загадкѣ: Прийшла кума до куми: дай, кумо, бубони — спекти собі ляпуни.
Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Виношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. виноситися, -шуся, -сишся, гл.
1) Пронашиваться, проноситься.
2) Изнашиваться, износиться.
Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Дурнува́тий, -а, -е. Глуповатый. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий; чому хлопців не дурити — вони дурнуваті. Ум. дурнува́тенький.
Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.
Прихожати, -жа́ю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш, гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Троєзілля, -ля, с. раст. Trifolim pratense. Котрий мені троєзілля достане, той зо мною до шлюбу стане.