Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубник, -ка, м. Ум. отъ бубон.
Бузьок, -зька, м. = бузько 1. Вх. Пч. І. 16. Ум. бузьочок.
Дрегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дремнути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги. Г. Барв. 198.
Зарива́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. зарва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула. МВ. ІІ. 112. 2) Порываться. Вже Катря сама до їх бігати заривалася. МВ. ІІ. 126. З) Начинать, начать споръ, ссору. Не заривайся з багатиром, бо він судців підкупе. Н. Вол. у.
Значіння 2, -ня, с. Дѣланіе мѣтокъ, наложеніе знаковъ.
Перекупати, -па́ю, -єш, гл. Перекупать.
Перелякати, -ся. Cм. перелякувати, -ся.
Поседіти, -джу, -диш, гл. = посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.
Прадідний, -а, -е. = прадідівський. Желех.
Саморуч нар. Собственноручно.