Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Вынуть дно у бочки.
Ґзимс, -су, м. Карнизъ. Подольск. г. Волын. г.
Єдина́к, -ка́, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. Гол. І. 305. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Вх. Пч. ІІ. 7. Cм. одинець 3. Ум. єдиначо́к.
Завискоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Завизжать, взвизгнуть. І з реготом завискотіла — і мов лихий її злизав. Греб. 358.
Змолочувати, -чую, -єш, сов. в. змолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Смолачивать, смолотить. Він сам у день змолочував більш як десять чоловіка. Грин. II. 270. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив. Ном. № 8521. А в вівторок снопів сорок пшениці нажала, а в середу повозила, в четверг змолотила. Чуб. V. 1098.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Налома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наламати.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Першина, -ни, ж. Первинка. Хиба ж це мені першина вареники ліпити? Сквир. у. Ум. перши́нка.
Чернушечка, -ки, ж. Ум. отъ чернушка.