Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бистря, -рі, ж. = бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді. МВ. І. 158.
Дада́кач, -ча, м. Болтунъ. Вх. Лем. 408.
Дичина́, -ни́, ж. Дичь. Не ловилася, бач, мені риба, та й дичини, було, не гурт то потраплю піймати.
До́хтор, -ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.
Лан, -ну, м. 1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита. Чуб. III. 370. 2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати. Шевч. Тихесенько вітер віє, степи-лани мріють. Шевч. 219. сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину. Чуб. III. 248. Ум. лано́к.
Напечи́, -чу́, -че́ш, гл. = напекти. Желех.
Натрапити, -ся. Cм. натрапляти, натраплюватися.
Підборіддя, -дя, с. 1) Подбородокъ. Мнж. 157. Мир. ХРВ. 114. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя. Левиц. І. 236. 2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи. Вас. 160.
Проволоводити, -джу, -диш, гл. Затянуть, замедлить.
Усажати, -жаю, -єш, гл. = усаджувати. Рудч. Ск. II. 75.