Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ). Харьк. у. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей. Желех.
Мужи́цький, -а, -е. 1) Крестьянскій, мужичій. Бувало дають ляхам одежу мужицьку. Драг. В їх усе по панській, любе й миле, а в нас усе по мужицькому. МВ. І. 26. 2) Мужескій, мужній. Очищаєш ти, водо явленая, нарожденого од позору: надуманого, нагаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького. Чуб. І. 132.
Приростати, -та́ю, -єш, сов. в. прирости, -сту, -те́ш, гл. Приростать, прирасти. А думка проклята марою до серця так і приросла. Шевч. 496.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. І. 60. К. Повѣсти. І. 200.  
Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.  
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Червцевий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный.
Читака, -ки, об. Чтецъ, чтица. Із тебе, як бачу, і читака поганий.