Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Веселішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться веселѣе.
Городо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ го́род. Городок наш — так собі городок, нічого. 2) Ум. отъ горо́д. По-проз мій городок стежечкою до иншої йдеш. 3) Родъ игры. Обозначенное мѣсто для хороводной игры «криви́й тане́ць». 4) Древнее земляное укрѣпленіе. 5) Городка́ми пришива́ти. Пришивать зубчиками (обшлага къ рукавамъ, воротникъ къ рубахѣ).
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо.
Клапач, -ча, м.
1) Прозвище собаки (съ большими ушами?).
2) Болтунъ.
3) Родъ кривого ножа. Ум. клапачик.
Ковган, -на, м.
1) Кусокъ льда или облитаго водой и замороженнаго кізяка, на которомъ дѣти катаются съ горъ.
2) Кабанъ.
Обмаль нар. Маловато. Пшениці у нас тепер обмаль, не вродила.
Підмурувати Cм. підмуровувати.
Пригоже нар. Красиво; хорошо. Не плач, милий, не журися, — все буде пригоже.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій.