Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видивитися Cм. видивлятися.
Видочок, -чка, м. Ум. отъ вид.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ. Вх. Зн. 14.
Залу́пати, -паю, -єш, гл. Захлопать (глазами).
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Подоводити, -джу, -диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили. К. (О. 1861. II. 229).
Пострупіти, -пію, -єш, гл. Покрыться струпьями. Його тіло почорніло, а від вітру пострупіло. АД. І. 270.
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить. К. Кр. 13.
Шахрайка, -ки, ж. Мошенница.