Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Вм... Cм. ум.
Дзеле́нка, -ки, ж. Насѣк. = Зеленяк. Вх. Пч. І. 5.
За́совень, -вня, ж. = засов. Звенигор. у.
Ля́бдати, -даю, -єш, гл. Болтать. Угор.
Натинатися, -наюся, -єшся, сов. в. натя́тися, -тнуся, -нешся, гл. 1) Натыкаться, наткнуться на острое и обрѣзаться, накалываться, наколоться. Натявся на косу. 2) Натужиться, понатужиться. Я іще як натнусь, дак іще й тебе переживу.
Паренити, -ню, -ниш, гл. Пахать для пара, парить. Вх. Зн. 46.
Переплітати, -та́ю, -єш, сов. в. переплести, -лету, -те́ш, гл. Переплетать, переплести.
Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Мкр. Г. 27. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Чуб. V. 970. Нема дощу, — нема сходу. Черк. у. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. Гн. I. 155. 5)душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ЗОЮР. II. 285. А на схід душі хоч табаки понюхаю. Рудч. Ск. І. 4.