Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джу́рджя, -жі, ж. Муть, густая мутная жидкость. Мнж. 179.
Ди́бом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83.
Ліпни́к, -ка, м. = ліпак 2. Вх. Зн. 33.
Понамішувати, -шую, -єш, гл. Намѣшать (во множествѣ). Понамішуй же їсти коровам та свиням. Харьк. у.
Прикорочати, -ча́ю, -єш, сов. с прикороти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить.
Срати, -серу, -реш, гл. Испражняться, орать.
Стрільба, -би, ж. 1) Стрѣльба. Сотникові коня дати, гетьманові зброю, щоб позволив поховати козака з стрільбою. Гол. І. 95. 2) Огнестрѣльное оружіе. Брат у світлиці стрільбу набиває. Гол. І. 195.
Товаришувати, -шую, -єш, гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ.
Халазія, -зії, ж. Трепка, взбучка, потасовка. Зевес не дурно похвалявсь: получит добру халазію він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29.