Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґрунт

Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ном. № 14064. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Рудч. Ск. II. 154. Грунта, великі маєтки збуває. АД. І. 95. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. К. ЧР. 198. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Чуб. І. 69. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ном. № 10664. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТ"
Дзю́ра, -ри, ж. и пр. = Діра и пр. То так потрібне, як дзюра в мості. Ном. № 9817. Ум. Дзю́рочка.
Ди́бо́шки Въ выраженіи: на дибошках. На цыпочкахъ. Підходить на дибошках, щоб не чуть було. Екатер. у. Cм. II. Дибки.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Побілити Cм. побілити.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. II. 30.
Сіменуха, -хи, ж. Кушанье: съ коноплянымъ молокомъ каша. Вх. Зн. 63.
Урунитися Cм. урунюватися.
Чапак, -ка, м. Надсмотрщикъ за косарями. Вх. Лем. 481.
Чатки, -ток, ж. мн. ? Чатки-зачатки, де мої початки? Ном. № 13125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐРУНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.