Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Є́лечко, -ка, с. Ум. отъ єльце.
Запетлюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Завязаться петлей. 2) Переносно: закабалиться, наняться на тяжелую службу. Та це запетлювавсь на цілий рік. Екатер. у. Слои. Д. Эварн.
Застриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Запрыгать.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 88. Хата млинові пеняє. 2) Быть небрежнымъ, неловкимъ. Угор.
Підмезинний палець. Безымянный палецъ. Зміев. у.
Пожахати, -ха́ю, -єш, гл. Попугать.
Попідстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Подстричься (о многихъ).
Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Шкваритися, -рюся, -ришся, гл. Жариться. Шквариться, як шкурат на жару. Ном. № 2503. Сластьони шкварились. Греб. 372.