Виштрикнути, -ну, -неш, гл. Выколоть. Вночі я боюсь ока де небудь виштрикнути.
Гончари́ха и ганчари́ха, -хи, ж. Жена горшечника.
Качалковий, -а, -е. Относящійся къ качалк'ѣ.
Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану.
Насити́ти, -ся. Cм. насищати, -ся.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля.
Послужити, -жу, -жиш, гл. Послужить. Служила в бурлацтві, послужи где й у хазяйстві. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі, послужи йому так щиро, як мені служила.
Узький, -а́, -е́ = вузький. Ум. узенький, узе́сенький.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.
Чужинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ чужина.
2) Чужое. На чужинку ласі.