Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Доцу́плювання, -ня, с. Дотаскиваніе какого-либо предмета.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Кровопийка, -ки, ж. Глотокъ крови. Нехай я й жупан, та з своєї праці, а в твоєму каптанці не одна кровопийка. О. 1861. II. 28. (З нар. уст.).
Ліно́к, -нка, м. Лѣнь. Через лінок не йде. Камен. у.
Напши́кати, -каю, -єш, гл. 1) Навонять (испуская вѣтры). 2) Наговорить, употребляя звуки пш (о полякахъ). Прийшов лях, напшикав, напшикав та й пішов собі. Cм. накакати.
Неплідниця, -ці, ж. Неплодная, безплодная.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. Ум. подаруночок. Чуб. V. 170.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Промівка, -ки, ж. Рѣчь. Послухайте мене і моєї промівки. Шух. І. 192. Cм. промова.