Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. 5) Часть друлівника. 6) Часть мотовила. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком.
Голубок, -бка, м.
1) Ум. отъ голуб.
2) = голубець 3.
Засила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -шлю́, -шлеш, гл. 1) Засылать, заслать. 2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. 3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Москалів заслав царь, та й припинили. старості́в засила́ти. Сватать. Заслав він старостів та й хустки побрав.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда.
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком.
Нелюдяний, -а, -е. 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні.
2) Необходительный, непривѣтливый.
Розбійський, -а, -е. Разбойническій. Ой пали, мила, камянії груби, — нехай я нагрію розбійськії груди.
Роз'ятрювати, -рюю, -єш, сов. в. роз'ятрити, -рю, -риш, гл. Растрявлять, растравить. Розятрити рану. Розмова з Василем роз'ятрила старе серце, старі рани.
Тайник, -ка, м.
1) Тайникъ, секретное мѣсто.
2) Тяйный проходъ. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. Ум. тайничо́к.