Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арешта́нтка, -ки, ж. Арестантка. Желех.
Гаць-го-га! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ, то же, что и кусі. Kolb. І. 65.
Голу́бонько, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник. Св. Л. 130.
Закахи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять сухимъ кашлемъ.
Зако́втати, -таю, -єш, гл. Постучать. Із ловів приїхав і в двері заковтав. Гол. І. 90.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ! К. ПС. 94.
Посівкатися, -каюся, -єшся, гл. О матеріи: сдѣлаться рѣдкой, подобной кисеѣ. Уже вона (спідниця) і так посівкалась, а як почну у буддень носить, дак і роспадеться зовсім.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Шельвах, -ха, м. 1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі. Федьк. III. 165. 2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає. Федьк. ІІІ. 160.