Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брикс? ж. Женскій праздникъ 29 іюня. Чуб. ІІІ. 223.
Зваря́льня, -ні, ж. = жлукто. Cм. зваряти. МУЕ. III. 34.
Знання, -ня́, с. Знаніе. Левиц. Пов. 266.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл. 1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Н. п. Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума. 2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Мет. 9. Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Шевч. 66. Не прийшов я кликати праведників. Св. Л. V. 32. Клич громаду! Шевч. 208. Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Федьк. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте! Котл. Ен. І. 27. 8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя? Гол.
Кружечок, -чка, м. Ум. отъ круг.
Мандрі́вний, -а, -е. Странствующій; захожій.
Ошпетити, -чу, -тиш, гл. Обезобразить.
Позаганяти, -ка́ю, -єш, гл. Загнать (многихъ). Вона б нашу худобоньку та позаганяла. Чуб. V. 726.
Пригравання, -ня, с. Аккомпаниментъ.
Росторопша, -ші, ж. Раст. a) Silybum Marianum. Анн. 330. б) Echinops sphaerocephalus L. Cм. ростропша. Третя лихи зве і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник, то друге безділля. Мкр. H. 4.