Важенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Заповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запові́сти, -вім, -віси́, гл. Завѣщать. Вміраючи, заповідала причепити її (хустку) тобі, як будуть її ховати.
Згодя́ нар. = згодом. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
Перегледіти Cм. переглядати.
Підвідник, -ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде.
Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. Уся в рантухах та в намистах золотих. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. 4) = лантух. Ум. рантушо́к.
Талан, -ну, м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б'ються, на кошарі барани. Ум. таланок, таланонько, таланочок. А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку.
Улюбляти, -ляю, -єш, сов. в. улюбити, -блю, -биш, гл. 1) Только несов. в. Долюбливать. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. 2) Только сов. в. Полюбить. Дуже вже цього хлопця улюбила. Голуба убив, голубку влюбив. Я улюбив що. Мнѣ понравилось что-нибудь. Дав нам привелей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо.
Ушковий, -а, -е. Съ ушками (о посудѣ). ушкова діжка. Родъ ушата.