Гейнувати, -ную, -єш, гл. = гайнувати. Узяв жовнір пити, узяв гейнувати, аж ся взяла жовнірськая фортуна вменшати.
Гризь! I меж. Выражаетъ грызеніе. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома полюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його!
Дохова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Сохранить, сберечь.
Дрібота́ти, -бочу́, -чеш и дріботі́ти, -бочу́, -тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б'є тропака і дріботить.
Зенджул, -ла, м. Родъ растенія. Засієм степи синім зенджулом.
Кантабас, -су, м. Родъ опьяняющаго напитка. Як нап'ється кантабасу, стане нетверезий.
Назу́кісь нар. Наискось.
Підмощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підмоститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Подсѣдать, подсѣсть, подбираться, подобраться. І саме в міру підмостився, — в висок Дареса затопив.
2) — під ко́го. Подольщаться, подольститься къ кому, умаслить кого, задобрить кого. А щоб поставить на своє, то багатирь не поскупився, під кого треба підмостився, засипав тих і сим дає. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься.
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю».
Упасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Опоясаться. Не мав паса, не впасався. 2) Утучниться, вскормиться.