Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зневіжити, -жу, -жиш, гл. Обмануть, поддѣть. І щоб зневіжить, збити з толку... Мкр. Н. 9.
З'язувати, -вую, -єш, сов. в. з'язати, -з'яжу, -жеш, гл. = зв'язувати, зв'язати. З'язала снопів зо два та й кинула. Харьк. З'язувати б уже це, та нема мотузків. Харьк.
Коротати, -та́ю, -єш, гл. Коротать, проводить. Дітей годувать, свій вік коротать. Ном. № 9200.
Кузубенька, -ки, ж. = козубенька.
Ло́гво, -ва, с. = лігво. Недалеко од змієвого логва. Грин. II. 235. Я застав його на лот. Н. Вол. у.
Люлочник, -ка, м. Раст. Oenothera bienis. Лв. 100.
Марнотра́т, -та, м. Расточитель. Черн.
Подаруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Простить другъ друга. Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось. МВ. І. 9.
Пообтавати, -таємо, -єте, гл. Обтаять (во множествѣ). А що, пообтавали вже вуси? Харьк. у.
Умикати, -каю, -єш, сов. в. умкнути, -кну, -неш, гл. Убѣгать, убѣжать, уходить, уйти, удрать. Ставайте отам, бо тудою вовк умикатиме. Волын. г. Тоді хоч умикай із хати. О. 1861. ІІІ. 87. Та й з хати сам умкнув. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82).