Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. 3) Раст. Ononis pircina. 4) Родъ дѣтской игры. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Лазок, -зка, м.
1) Грузило металлическое на сѣтяхъ.
2) Ум. отъ лаз.
Метчі́й нар. сравн. ст. отъ метко. Скорѣй. Я метчій до Марусі.
Мотли́ця, -ці, ж. Болѣзнь: Tabes hepalis.
Обчеркнути, -ся. Cм. обчіркувати, -ся.
Повідстрявати, -ряємо, -єте, гл. Отстать, отступиться (о многихъ).
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає.
Розчумати, -маю, -єш, гл. Понять, уразумѣть. Він не розглядів і не розчумав нічого.
Шипи, -пів, м. Три снопа, поставленные вертикально. Ідіть, становте гречку у шипи.