Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Горлорі́з, -за, м. Головорѣзъ, отважный человѣкъ. Ти знаєш він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Згомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу». МВ. ІІ. 125.
Мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
Пахолок 2, -лка, м. Холка у лошади.
Просікати, -ка́ю, -єш, сов. в. просікти, -січу, -че́ш, гл. Просѣкать, просѣчь.
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех. К. Кр. 17.
Хвортунити, -нить, гл. безл. Везти, удаваться. Йому хвортунить. Ном. № 1631.