Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.
Витискатися, -скаюся, -єшся, сов. в. витиснутися, -нуся, -нешся, гл. Протискиваться, протиснуться, пролѣзть. Намащуся я солониною та витиснуся і щелиною. Гол. І. 147.
Відтерати, -раю, -єш, сов. в. відтерти, відітру, -реш, гл. Оттирать, оттереть.
Знайко, -ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.
Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла. МВ. ІІ. 105.
Маля́рик, -ка, м. Ум. отъ маля́р.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися. Мет. 92.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum. Шух. І. 21.