Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджахнути, -ну, -неш, гл. Отогнать страхомъ, вообще отогнать, отбить силой, оружіемъ. Помогла тобі від Польщі Москву віджахнути. К. XII. 65. Воюй добре, щоб вражих черкесів оджахнути. О. 1861. XI. Кух. 9.
Градки́, -до́к, ж. мн. Ограда вокругъ церкви. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Здо́йма, -ми, ж. Крючокъ при ловлѣ рыбы зимою неводом. Полт. г.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Підперіз, -за, м. Поясъ, то, чѣмъ опоясываются. Підперізи розв'язує потужним. К. Іов. 27.
Спречатися, -ча́юся, -єшся, гл. = сперечатися. Я не хочу спречатись із тобою через личаків. К. ЧР. 227.
Уплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать. Вплямив усю сорочку.
Хвора, -ри, м. Болѣзнь? Пущу коника по двору свому тестеві на хвору. Чуб. ІІІ. 204.
Чуманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) = чманіти. Вип'є без міри, та й після чуманів. Харьк. г. Чуманіє в голові. Лохв. у. 2) Сидѣть какъ одурѣлый, засиживаться. Сидимо — чуманіємо. Лохв. у. Чого він чуманіє? — т. е. чего онъ медлить уходить. Борз. у.