Владицтво, -ва, с. 1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. 2) Архіерейство, санъ архіерея и сопряженныя съ нимъ права и владѣнія. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували.
Гірчишник, -ка, м. Горчичникъ.
Горо́д 2, -ду, м. 1) Огородъ. Сидить, як качан в городі. Ум. Горо́́дець, горо́донько, горі́дчик. Горо́дчик. Пішла в городець, рвала барвінець. Прийди, козаче, к мойому городоньку. Cм. Огород. 2) Родъ игры. Родъ хоровода.
Гре́бля, -лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала.
Де́ргальна щі́тка, -ки, ж. Щетка круглой формы съ желѣзными зубьями для предварительнаго расчесыванія пеньки.
Злюбити, -блю́, -биш, гл.
1) Полюбить. Його козаки злюбили. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Голубонька вбив, голубку злюбив.
2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Не злюбив собі місця.
Оскребки, -бок, ж. Выскребки. Із тіста булки покачали, а оскребки дітям віддали.
Понаповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Кубки стоять понаповняні.
Понурий, -а, -е. 1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає.
2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Понурі думки.
Серм'яжина, -ни, ж. 1) = серм'яга. Серм'яжина по коліна — дівчата сміються. 2) Домашняго издѣлія сукно, изъ котораго шьются сермяги.