Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баб'юк, -ка, м. = бабець. Вх. Пч. II. 19.
Горобеня́, -ня́ти, с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42.
Добенькетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Допироваться.
Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. залі́зце. Ном., стр. 284, № 1858.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Обмолодь, -ді, ж. Молодые побѣги. Радом. у.
Паштригувати, -гую, -єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.