Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баник, -ка, м. Родъ ватрушки. Вх. Уг. 226.
Вакарка, -ки, ж. = загорода (для скота). Шух. І. 186.
Вивірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вивертітися, -чуся, -тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться изъ чего. Кв. (Желех.).
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. ІІ. 102. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = чаполоч. ЗЮЗО. І. 125.
Мига́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мигнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мигать, мигнуть. Зорі... мигали і бризкали світом в сухому прозорому повітрі. Левиц. Пов. 165. 2) Мелькать, мелькнуть. 3) Только одн. в. Ударить. Мигнув попід бороду бурсака. Св. Л. 220.
Понашіптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и нашептати, но во множествѣ.
Пороздобрюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Раздобриться (о многихъ).
Потакач, -ча, м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
Ужитковий, -а, -е. Годный къ употребленію. Ужиткове дерево. Вх. Лем. 476.