Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Доме́лювати, -люю, -єш, сов. в. домоло́ти, -мелю́, -ме́леш, гл. Домалывать, домолоть.
Достава́ти, -стаю́, -є́ш, сов. в. доста́ти, -ну, -неш, гл. 1) = діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ном. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Мет. 104. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Макс. (1849), 82. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. Мет. 429. У неділю города достали. 2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.
Зароже́дно нар. Урожайно.
Обшарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Попровадитися, -димося, -дитеся, гл. Потащиться, отправиться, пойти. І куди ото вони попровадилися прямо в грязюку, — наче обійти не можно. Харьк.
Стрійний, -а, -е. Хорошо одѣтый, нарядный.
Удовіти, -вію, -єш, гл. Вдовствовать. Годі йому вдовіти. Г. Барв. 54 2.
Умірачка, -ки, ж. Моръ среди людей, смерть. Мнж. 177.
Шкап'є, -п'я, с. = шкапина 1. Шух. І. 26, 84.