Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Відволода, -ди, ж. = відлига. Шух. I. 81.
Дотараба́нити, -ню, -ниш, гл. Дотащить, донесть. Насилу дотарабанила мішок, — дуже важкий. Богодух. у.
Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.  
Зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Каломут, -та, -ту, ж. = каламут.
Нахоплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. нахопитися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Подоспѣвать, подоспѣть. А тут день уже нахопляється, треба на панщину йти. МВ. І. 100. На той саме час нахопився Чіпка. Мир. ХРВ. 330. 2) Натыкаться, наткнуться, встрѣчаться, встрѣтиться. На їх розмову нахопилася з-за хати старенька жінка. Мир. ХРВ. 12. Нахопився в лісі на вовків.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Мир. ХРВ. 204. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» О. 1861. VIII. 95. Десятники повели усіх у чорну. Мир. Пов. І. 30.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris. Вх. Лем. 453.