Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балабон, -на, м. Бубенчикъ, погремушка. Подольск. г. У нашої попаді балабони на заді; не багато — тільки п'ять, куди іде — брязкотять. Н. п. Ум. балабончик. Г. Барв. 513.
Берулька, -ки, ж. = ягня. Вх. Пч. II. 6.
Закозакува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Долго пробыть гдѣ козакомъ.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Обвіяти, -ся. Cм. обвівати, -ся.
Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
Перемізжити, -жу́, -жи́ш, гл. Размозжить (многихъ). І блюдолизів, ложкомоїв в прах, в дребезги перемізжив. Котл. Ен. V. 49.
Переполоскати Cм. переполіскувати.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл. 1) Стираться, стереться. 2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Харьк. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати. Харьк. 3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися. Н. п.