Верблюжий, -а, -е. Верблюжій. Іоан був одягнений у верблюжий волос.
Вершка, -ки, ж. Рыболовный снарядъ изъ прутьевъ лозы, — родъ корзины, одна сторона которой открыта и бокъ въ этомъ мѣстѣ удлиненъ и лежитъ горизонтально, — конецъ его называется приладь, средина — спадь, сама корзина — ґоґовник. Снарядъ ставится на дно открытой стороной противъ узкаго и быстраго теченія, ґоґовник накрывается плитой; гонимая рыба входить въ корзину и не можетъ оттуда выбиться, благодаря силѣ теченія.
Гру́бник, -ка, м. 1) Истопникъ. Служили.... по лазнях грубниками. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Cм. Пригрубник.
Ігла, -ли, ж.
1) = голка.
2) пт. = іговна.
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Посмагнути, -ну, -неш, гл.
1) Потемнѣть отъ солнца, сильнаго тепла. Гречка посмагла. Висуше насіння, що аж посмагне.
2) Загорѣть.
3) О губахъ: засохнуть, запечься. Посмагли губи.
Приліс, -су, м. Опушка лѣса? За лісом, за прилісом золоте теля реве. Cм. проліс.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Стебелина, -ни, ж. = стеблина.
Шмаркачка, -ки, ж. 1) Сопливая. Літом і качка прачка; зімою і дівка шмаркачка. 2) Плохая, скоро нагорающая сальная свѣчка.