Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Видок, -дка, м. 1) Ум. отъ вид. 2) На видок. На показъ, на видное мѣсто. Вх. Лем. 397.
За́рід, -роду, м. Зародышъ. Желех.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл. 1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Рудч. Ск. II. 7. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч. Рудч. Ск. І. 202. 2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають. Н. п. 3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає. Ном. № 912.
Опасок, -ска, м. Ремень для ношенія бандуры черезъ плечо.
Паюха, -хи, ж. Кровь. Да ще не заржавіла і шабля моя сваха, хоч вона не раз паюхою вмилась. КС. 1882. X. 25.
Позалатувати, -тую, -єш, гл. Наложить заплаты.
Уходжати, -джаю, -єш, ухожати, -жаю, -єш, ухождати, -даю, -єш, гл. = уходити. Тоді дуки сребраники у кабак ухождали. Мет.
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.
Червчистий, -а, -е. Употребляется какъ эпитетъ червцю. Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий. Н. п.