Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Ковтрушковий, -а, -е. Сдѣланный изъ простой, недостаточно очищенной шерсти, (о сукнѣ).
Коров'яр, -ра, м. Пастухъ коровъ.
Ли́ска́ти, -каю, -єш, сов. в. лиснути, -ну, -не́ш, гл. 1) Блестѣть, блеснуть, сверкать, сквернуть. Ото драпонув! аж потилиця лиска. Козаки шабельками лискають. Блискавка між хмарами лискала. Тілько лиснув гострий ніж, червона кров закапала з пучки. 2) Только одн. в. лиснути. Выпить, хватить. Лиснути мокрухи.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля.
Перемахлювати, -люю, -єш, гл.
1) Перетасовать карты.
2) Смошенничать.
3) Переписать наскоро.
Підтіпанка, -ки, ж.
1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ.
2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Унадний, -а, -е. = унадливий.