Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Вудилище, -ща, с. = вудлище. Шух. І. 226.
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Камен. у. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Канев. у. Cм. затужавіти.
Призра, -ри, ж. Подозрѣніе. Левч. 108. при́зру на кого мати. Подозрѣвать кого. Подольск. г.
Слебізувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Читать по складамъ. 2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Полт. г. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати. Г. Барв. 197.
Солонина, -ни, ж. 1) Солонина. Не буде з пса солонини. Ном. № 1269. 2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Гол. V. 683. Ум. солонинка, солони́ночка.
Суятрик, -ка, м. Часть ятера (Cм.). Вх. Пч. II. 22.
Тернок, -нку, м. Ум. отъ терен.