Басамонка, басамунка, -ки, ж. = крайка.
Беручий, -а, -е. = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче.
Воротній, -я, -є. Воротный. Якась людина.... бралась на перелаз у воротній хвірточці.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Хто вітру служить, тому димом платять. Намітка як дим тоненька. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Ди́мом пішло́ , — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. Ум. Димо́к, димо́чок. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає.
Злословити, -влю, -виш, гл. Злословить. І хто твоє ім'я злословить.
Кін, ко́ну, м.
1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались.
2) Мѣсто игры.
3) Сцена.
Угадько, -ка, м. Отгадчикъ, угадывающій будущее. У мене два сини та обидва вгадьки: один ка', що дощ буде, а другий ка' — ба, не буде; хоч той, хоч другий вгадає, а все ж таки сини правду кажуть.
Ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Ум. ужівочка, ужілочка.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота.