Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варжіль, -желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходить желѣзное веретено. Козелецьк. у. Cм. важель.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Колосіти, -сію, -єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють. Г. Барв. 352.
Незмислений, -а, -е. Безсмысленный. Мали вони нас за скот незмислений. К. ЧР. 196.
Нитота, -ти, ж. Раст. Lycopodium selago. Шух. І. 20.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора. КС. 1882. IV. 171.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Прогайвина, -ни, ж. Прогалина.
Сполом нар.з. Вмѣстѣ съ. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою. МВ. II. 75.