Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беґечати, -ча́ю, -єш, гл. Пѣть козлинымъ голосомъ. Желех.
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Ґаро́ваний, -а, -е. Имѣющій пазы. Се стовпи вже ґаровані, — менше вгайки, швидче складемо діловання. ( Залюбовск.).
Кнуровина, -ни, ж. Мясо борова.
На́долонка, -ки, ж. Нашивка изъ кожи или сукна на всю ладонь, чтобы не терлись рукавицы.
Нехрист, -та, м. Нехристь, не христіанинъ. Із своїм хоробрим гетьманом Серпягою Йваном тяжко нехриста розбивати. Макс. (1849). 30.
Оскромаджувати, -джую, -єш, сов. в. оскромадити, -джу, -диш, гл. 1) Обскабливать, обскоблить, оскресть. Щуку... оскромадила. Чуб. II. 94. Оскромадила моркву. 2) Обгребать, обгрести. Оскромадили стіг.
Ропавка, -ки, ж. Жаба. Вх. Зн. 24.
Серм'яга, -ги, ж. = семеряга. Ум. серм'яжка.
Стійний, -а, -е. 1) Цѣнный, стоющій. Желех. Цей кінь спойніший за того. Черк. у. 2) Достойный. Правда 1867, 85. Стойний чоловік. Черк. у.