За́кіль нар. Пока. Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде. Я в школі аж у трьох дяків учивсь, закіль навчивсь читання да писання.
И́жиця, -ці, ж. Названіе буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высѣчь. Треба б йому ижицю прописать.
Ільнувати, -ну́ю, -єш, гл. = льнувати.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини.
Одоробало и одоробло, -ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Підсинити Cм. підсинювати.
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Я з того не винен, що така причина впала. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Ум. причинка. Причинонька.
Розщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. розщіпнутися, -нуся, -вешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Свита розщепнулася.
Штурхати, -ха́ю, -єш, гл. Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова. Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть.