Видихувати, -хую, -єш, гл. = видихати.
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Пленіпотент, -та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент.
Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла.
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Приодіва, -ви, ж. Одежда, платье.
Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъЛях цвенькати уже не буде. По лядські цвенькала. Кортить литвинка, коли не цвенькне.
Циган, -на, м.
1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло.
2) У гуцуловъ: кузнецъ.
3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. Ум. циганочок, циганчик. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра?