Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть. Чуб. ІІІ. 18.
Доня́ти Cм. донімати.
Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Чуб. V. 579. Ум. люстерко, люстеречко. В золотев люстерко видивлялася. Чуб. V. 19.
Ма́сло, -ла, с. 1) Масло (коровье). Плаває, як вареник у маслі. Ном. № 1721. масло робити. Пахтать, сбивать масло. Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить. 2) Елей, мѵро. 3) мурави́не масло. Cм. муравиний. 4) Родъ игры. Мил. 56. Ив. 29. 5)воро́няче. Раст. a) Convallaria polygonatum. Лв. 98. б) Lilium martagon. Лв. 99.
Перія, -рії́, ж. Рядъ, линія домовъ вдоль улицы. Св. Л. 23. Оцією вулицею підете, то по правій пери його хата. Екат. В кінці цієї перії третя хата його від краю. Ольгоп. у. Осажу його (село) в три перії: перша перія старими людьми, друга перія із парубками. Чуб. III. 423.
Півбог, -бо́га, м. Полубогъ. Боги, богини і півбоги... біжать в олимпську карвасарь. Котл. Ен. VI. 5.
Півгодинний, -а, -е. Получасовый. Желех.
Погордувати, -ду́ю, -єш, гл. Пренебречь. Грин. III. 471. Покличмо ми брата мого до себе у гості, — може він не погордує тепер нами. Рудч. Ск. II. 143.
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо. Черниг. г.