Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Вивчення, -ня, с. Изученіе. Праця д. Огоновського є здобуток широкого вивчення джерел. Башт. 59.
Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Задери́куватий, -а, -е. Задорный. Харьк.
Клопотний, -а, -е. = клопітний.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ. Шух. І. 120.
Потовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поту. 2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш... нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати. Г. Барв. 85.
Припокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Позаботиться о спокойствіи. Одіне, змив, припокоїть. Мкр. Г. 19.
Сороміжливий, -а, -е. = соромяжливий.
Щерть въ выраж. у щерть. Въ уровень съ краями. Брав у щерть, а оддав з наспою.