Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Азія́тський. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.
Дурнува́тий, -а, -е. Глуповатый. Желех. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий; чому хлопців не дурити — вони дурнуваті. Чуб. V. 901. Ум. дурнува́тенький.  
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила (Ном. № 3758), щоб ти луні нагнав. (Ном. № 3738). Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. О. 1862. X. 45. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. III. 17.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый. Угор.
Пооскоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Оскоромиться (о многихъ).
Прощебетати, -чу́, -чеш, гл. Прощебетать.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят. МУЕ. III. 18.
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.