Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Афиня́к, -ка, м. Наливка на черникѣ. Гуцул.
Відпочити Cм. відпочивати.
Відстраждати, -даю, -єш, гл. Отстрадать, перенести страданія, вытерпѣть страданія. Волч. у. Що вже вона бідна отстраждала за таким п'яницею, так один Господь знає. Харьк.
Вугловий, -а, -е. Угольный. Желех.
Мишкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Охотиться на мышей (о лисицахъ). 2) Разыскивать, разнюхивать, стараться добыть. Мнж. 186. 3) Ѣсть выбирая (преимущественно о скотѣ, выбирающемъ среди негодной травы съѣдобную). Тепер скотина не їсть, а мишкує. Чуб. VII. 576.
Мо́рщитися, -щуся, -щишся, гл. Морщиться. Як не морщусь, не стараюсь. Котл.
Огонь 2, -ні, ж. = огоня. Борз. у.
Сікарь, -ря, м. Производящій порку, сѣкущій. Підпроси сікаря..., щоб не дуже бив. О. 1862. V. III. 18.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Грин. II. 20. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. Екатер. г. 2) = огріх. Ананьевск. у. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ. МУЕ. III. 20.
Табанити, -ню, -ниш, гл. Грести кормою впередъ. Ейскъ.