Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Заколи́сувати, -сую, -єш, сов. в. заколиса́ти, -лишу́, -шеш, гл. = заколи́хувати, заколиха́ти.
Колінце, -ця, с. 1) Ум. отъ коліно 1 и 4. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Рось вирвалась з неволі, як гадючка тричі зверстенилась колінцями на зеленій траві. Левиц. І. 93. 2) Колѣнце въ стеблѣ односѣменодольныхъ растеній, изъ котораго начинается листъ. Харьк. г.
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2. Шух. І. 138.
Пристромити Cм. пристроилювати.
Родющий, -а, -е. = родючий. І з неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.
Розбришкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскапризничаться, разважничаться, расхвастаться.
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Черешняр, -ра, м. = черешняк. Вх. Уг. 275.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.