Валькувато нар. О ходьбѣ: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотирі годи, той ходе так як молодий.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Кримець, -мця, м. Житель Крыма.
Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Насипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. насипати, -плю, -плеш, гл. 1) Насыпать, насыпать. Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. Казав собі насипати високу могилу. 2) Наливать, налить. Насипай швидче борщу, — їсти хочеться, аж шкура болить! Насип мені ще чарочку! Насипмо оливи.
Німувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Быть нѣмымъ.
2) Безмолвствовать. Німує все, могила могилою. Німує розум, серце замірає. Аж подумати гірко, як ото людина гарна зникла німуючи з-посеред миру Божого.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати.
Поклякнути, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ.