Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпочити Cм. відпочивати.
Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. ІІІ. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Чуб. V. 705. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Ном. № 12221. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Рудч. Ск. І. 81. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Зміев. у. Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю нп пам'ять. Павлогр. у. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. ЗОЮР. І. 135. Не доберу свого ума. К. ПС. 121. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. К. Гр. 31. Добрали способу, як без коней їздити. Канев. у. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Г. Барв. 336. Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Долу́щування, -ня, с. Окончаніе вылущиванія.
Жа́ско нар. Страшно. Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти. Ковельск. у.
Замарму́зити, -жу, -зиш, гл. Запачкать.
Ніб, ніби, нар. Будто, точно, словно; молъ; такъ сказать. Ніби русавки Клечаними святками вигукують. Ном. № 280. Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. МВ. І. 110. Отсе ж він ніби його син, та був, бачте, у школі.
Пальок, -лька, м. 1) = палець 2. Шух. І. 103. 2) Cм. деркач. Шух. І. 166.
Повоскове, -во́го, с. Подать съ улья пчелъ.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Хух, -ху, м. Дуновеніе. Бери, жінко, в черепок хуху і святого Духу. Драг. 39. (Изъ заговора). пустити на хух. Пустить на вѣтеръ. Ном. № 10825. ні хуху, ні духу. Ни души, никого нѣтъ. в печі́ вже ні хуху, ні духу. Въ печи уже совершенно погасло.