Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забожи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Забожиться. Хоч, як козак забожиться, — не йми, дівко, віри. Мет. 53.
Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 46.
Машталі́рський, -а, -е. Конюшенный.
Печіркувати, -ку́ю, -єш, гл. = печерувати. Вх. Зн. II. 26.
Порачити, -чу, -чиш, гл. Въ пѣснѣ: ущипнуть (о ракѣ). Трохи мене рак не поранив. МУЕ. І. 157.
Продагуха, -хи, ж. Продавщица. Чуб. III. 93.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
Тертка, -ки, ж. = тертушка. Ум. те́ртечка.
Чередниченько, -ка, м. Ум. отъ чередник.
Шкунтувати, -ту́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Ном. стр. 287, № 6156.