Засіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засі́яти, -сі́ю, -єш, гл. 1) Засѣвать, засѣять. Почав... пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Радимось, як городи засіваємо. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? 2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцевать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина.
Паздерити, -рю, -риш, гл.
1) Очищать отъ кострики.
2) Разбивать въ щенки, разрывать въ клочки.
Перейматися, -маюся, -єшся, сов. в. перейнятися и переня́тися, -йму́ся, -мешся, гл.
1) Прерываться, прерваться, прекращаться, прекратиться. Дощ перенявся.
2) Проникаться, проникнуться чѣмъ.
Про́лісок, -ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня.
Пропхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = пропхатися.
Рубляка, -ки, м. Ув. отъ ii. Рубель, руб.
Силющий, -а, -е. Огромный. Силюща могила.
Стрівка, -ки (= стрілка), ж.
1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину.
2) Ловушка для воробьевъ. Cм. стрілка.
Тетерин, -на, -не. Принадлежащій тетереву.
Фертик, -ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Cм. хверт.