Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виснажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виснажитися, -жуся, -жишся, гл. Обезсиливать, обезсилѣть, истощаться, истощиться.
Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. Грин. II. 207. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію). Чуб. І. 55.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Заспа́тися, -сплю́ся, -пи́шся, гл. Обрюзгнуть отъ сна, имѣть сонный видъ. Чуб. V. 106.
Пещений, -а, -е. Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така. МВ. І. 130.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Схаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Опомниться, одуматься. Ой, Хомо, Хомо, схаменись, он скоро вже й води не стане: піди лиш, брате, подивись. Гліб. Оттут-то вітри схаменулись і ну всі драла до нори. Котл. Ен. І. 11.
Штудерний, -а, -е. 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный.
Щамб'я, -б'я, с. соб. отъ щамба. Вх. Лем. 487.